11-кп/824/1483/2020 Головуючий у І-й інст.: ОСОБА_1
15 січня 2021 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року щодо ОСОБА_4 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на відповідність вимогам ст. 396 КПК України, -
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 та призначено покарання - 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки
Згідно ст. ст. 76 КК України покладено обов'язки на ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
21 грудня 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, яка 13 січня 2021 року разом з матеріалами кримінального провадження надійшла до суду апеляційної інстанції та 15 січня 2021 року передана судді-доповідачу.
Перевіривши апеляційну скаргу прокурора на відповідність вимогам ст. 396 КПК України, суддя-доповідач встановив, що апеляційна скарга подана без додержання вимог вказаного закону.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі, окрім іншого, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_3 просить скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року щодо ОСОБА_4 та ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши покарання 4 роки позбавлення волі.
При цьому в апеляційній скарзі прокурора відсутні будь-які доводи у чому полягає незаконність чи необґрунтованість вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року щодо ОСОБА_4 та застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху з наданням відповідного строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, суддя-доповідач, -
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, 7 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2