[1]
22 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 18 серпня 2020 року про відмову у задоволені подання начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому ОСОБА_5 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв'язку з ДУ «Кагарлицька виправна колонія» №115),
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 18 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні подання начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» про заміну невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням засудженому ОСОБА_5 .
Рішення суду мотивовано передчасністю висновку про те, що засуджений ОСОБА_5 став на шлях виправлення, що є необхідною умовою застосування ст. 82 КК України, а також враховуючи значний невідбутий строк покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, наслідки вчинення злочину у виді смерті потерпілої.
Засуджений ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить підтримати подання і замінити невідбуту частину покарання на більш м'яке, а саме на виправні роботи у ТОВ «ЕМК Енергія» ОСОБА_7 на посаду електромонтажника.
При цьому апелянт посилається на те, що під час перебування в Кагарлицькій виправній колонії він добре працює, має хорошу поведінку, приймає активну участь у громадському житті відділення та установи, за добросовісне відношення до праці та громадських доручень та зразкову поведінку має від адміністрації установи два заохочення, не має не знятих та не погашених дисциплінарних стягнень.
Апелянт вказує на те, що він повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілій ОСОБА_8 , повністю розрахувався зі страховою компанією "ВУСО", що частково покрила моральну та матеріальну шкоду, заподіяну потерпілим ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , а також добровільно та систематично виплачує моральну та матеріальну шкоду вказаним потерпілим та судові витрати.
Також апелянт просить взяти до уваги наявність у нього неповнолітньої дитини, на утримання якої він сплачує аліменти, і не має змоги бачитися з дитиною.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений в ухвалі Кагарлицького районного суду Київської області від 18 серпня 2020 року, про відсутність підстав для заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання засудженому ОСОБА_5 , відповідає фактичним обставинам провадження та ґрунтується на вимогах закону.
Так, ОСОБА_5 , будучи засудженим вироком Олександрійського районного суду Кіровоградсткої області від 19 листопада 2018 року за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки, станом на 19 липня 2020 року відбув 1/3 частину строку основного покарання, що відповідно до вимог ст. 82 КК України є однією з підстав для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Проте, ч. 3 ст. 82 КК України встановлено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно з характеристикою з ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)» ОСОБА_5 відбуває покарання у вказаному закладі з 11 вересня 2019 року та за змістом цього документу характеризується посередньо, з 30 січня 2020 року по 23 квітня 2020 року перебував на профілактичному обліку, як схильний до зберігання та використання заборонених предметів.
В матеріалах провадження є дані про те, що під час відбування покарання у ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)» ОСОБА_5 один раз допустив порушення режиму утримання, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, та має два заохочення, одним з яких від 02 квітня 2020 року за добросовісне ставлення до праці знято стягнення від 26 грудня 2019 року, а іншим заохоченням у виді похвальної грамоти від 04 травня 2020 року засуджений відмічений за активну участь у спортивно-масових заходах до Дня солідарності трудящих.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що при посередній характеристиці, перебуванні на обліку з приводу зберігання і використання заборонених предметів, та наявності практично одного заохочення за участь у спортивно-масових заходах немає підстав вважати, що засуджений ОСОБА_5 став на шлях виправлення.
За відсутності обов'язкової умови, передбаченої ч. 3 ст. 82 КК України, а саме відсутності даних про те, що засуджений став на шлях виправлення, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені подання начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому БондаренкуД.С.
Посилання в апеляції засудженого на те, що він відшкодував матеріальну шкоду потерпілим та страховій компанії, виплачує судові витрати та завдану матеріальну і моральну шкоду потерпілим не може бути взятим до уваги, позаяк ці дії засуджений виконує відповідно до вироку суду, та самі по собі такі дії не можуть свідчити про те, що засуджений став на шлях виправлення.
Також не впливає на висновок суду про те, що особа стала на шлях виправлення, наявність на утриманні засудженого неповнолітньої дитини.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 18 серпня 2020 року та задоволення подання начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 18 серпня 2020 року про відмову у задоволені подання начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_12 Жук
Справа № 11-кп/824/3311/2020 Категорія КК: ч. 2 ст. 286
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_13
Доповідач ОСОБА_1