Справа № 601/2029/20Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 11-сс/817/9/21 Доповідач - ОСОБА_1
Категорія - ухвала слідчого судді
11 січня 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 02 грудня 2020 року,-
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання слідчої, накладено арешт на бензопилу марки “Stihl”, документи, що стосуються купівлі-продажу лісопродукції, товарно-транспортні накладні, мобільні телефони “Nokia” і “Nomi”, які передано на зберігання у камеру зберігання речових доказів Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області.
В решті клопотання слідчого відмовлено.
В цій частині слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що інше майно на яке слідчий просить накласти арешт, а саме стрічкова пила і колоди дерев породи ймовірно “сосна” у кількості 63 шт. та колоди дерев породи ймовірно “вільха” у кількості 15 шт., не є знаряддям і предметом злочину, який розслідується. Також, слідчий суддя вказав, що в клопотанні прокурора не зазначено які саме сліди злочину збереглися на даному майні, або які вони містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження. Даних, які би свідчили про можливість зникнення втрати чи пошкодження арештованого майна прокурором не надано і не зазначено про необхідність проведення жодних слідчих дій зі стрічковими пилами, колодами різної довжини та діаметру породи “сосна” чи “вільха”, що свідчить про те, що накладення арешту на зазначене майно буде невиправданим.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою накласти арешт на бензопилу марки “Stihl”, стрічкову пилу, а також колоди дерев породи ймовірно “сосна” у кількості 63 шт., колоди дерев породи ймовірно “вільха” у кількості 15 шт. Також просить дозволити зберігати зазначені колоди на території нижнього складу ДП “Кременецьке лісове господарство”, що знаходиться за адресою: вул.Березина 111 м.Кременець Тернопільської області. Свої вимоги мотивує тим, що для накладення арешту на це майно достатньо однієї правової підстави - визнання вказаного майна речовим доказом, оскільки інших умов законодавство не містить. Також вказує, що дане майно відповідає критеріям які визначені для речових доказів. Вважає, що бензопила марки “Stihl”, стрічкова пила, колоди дерев породи ймовірно “сосна” у кількості 63 шт., колоди дерев породи ймовірно “вільха” у кількості 15 шт. є матеріальними об'єктами (майном) та належить до категорій майна, зазначених в ст.98 КПК України. Стверджує, що бензопила марки “Stihl”, стрічкова пили є знаряддями вчинення злочину оскільки використовувались для порізки незаконно зрізаних дерев на лісопродукцію, а колоди дерев породи ймовірно “сосна” у кількості 63 шт., колоди дерев породи ймовірно “вільха” у кількості 15 шт. є наслідком вчинення кримінального правопорушення і одержані внаслідок вчинення такого правопорушення, зокрема незаконної порубки лісу. Окрім того зазначає, що враховуючи те, що особа, в якої зазначені колоди були вилучені під час обшуку не надала будь яких документів, що підтверджували б законність походження колод дерев породи ймовірно “сосна” у кількості 63 шт. та колоди дерев породи ймовірно “вільха” у кількості 15 шт., а тому вони можуть бути предметом складу злочину, зокрема незаконного зберігання лісу. Також наголошує, що на даний момент спосіб вчинення кримінального правопорушення, як і інші обставини, не встановлені, а тому повернення вилученого майна унеможливить належну перевірку обставин вчинення кримінального правопорушення та не дозволить призначити ряд трасологічних експертиз. Зазначає, що під час досудового розслідування не встановлено походження колод деревини породи “сосна” та “вільха”, місця де вони зрізані та на якій підставі, тому є обґрунтовані підстави вважати їх такими, що отримані незаконним шляхом і саме тому вони є предметом злочину передбаченого ст.246 КК України, а відповідно і речовими доказами. Вважає, що у клопотанні доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора, який підтримав свою скаргу з наведених у ній підстав, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як правильно встановлено слідчим суддею у клопотанні слідчого СВ Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 від 19 листопада 2020 року про арешт майна в частині, що стосується арешту стрічкової пили, 63 колод сосни і 15 колод вільхи не наведено обставин, які підтверджують необхідність такого арешту в межах кримінального провадження за ч.1 ст.246 КК України, а також наявність ризиків того, що це майно може бути приховано, пошкоджено, зіпсовано, знищено, перетворено чи відчужено.
Як вбачається зі змісту доданого до клопотання слідчого витягу з ЄРДР кримінальне провадження №12020210120000364 від 21 жовтня 2020 року здійснюється
У клопотанні про арешт стрічкової пили, 63 колод сосни і 15 колод вільхи слідчий наводить лише відомості про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020210120000364 від 21 жовтня 2020 року за ч.1 ст.246 КК України за фактом виявлення у ОСОБА_8 67 колод дерев породи “дуб”, які він перевозив автопоїздом без належних документів, а також вказує про тимчасове вилучення майна ОСОБА_9 під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 .
При цьому, жодного обґрунтування взаємозв'язку між виявленням у ОСОБА_8 67 колод дерев породи “дуб” і необхідністю накладення арешту на стрічкові пили, 63 колод сосни і 15 колод вільхи ОСОБА_9 . У клопотанні не наведено.
Попередня правова кваліфікація правопорушення вказана у ЄРДР за ч.1 ст.246 КК України, тобто незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Зі змісту клопотання слідчого і доданих до нього матеріалів вбачається, що після внесення вказаних відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №12020210120000364 було проведено обшук нежитлових будівель, що належать ОСОБА_9 , та вилучено його майно, зокрема стрічкову пилу, колоди дерев породи ймовірно “сосна” у кількості 63 шт., колоди дерев породи ймовірно “вільха” у кількості 15 шт., на які ОСОБА_9 не надав документів щодо законності їх походження.
Після цього, слідчий не вніс до ЄРДР відомостей ні за новим епізодом ч.1 ст.246 КК України, тобто за виявленим в ході обшуку фактом незаконної порубки дерев породи ймовірно “сосна” у кількості 63 шт., дерев породи ймовірно “вільха” у кількості 15 шт., ні за ч.2 ст.246 КК України, тобто за фактом вчинення незаконної порубки, зберігання і перевезення 67 колод дерев породи “дуб” за попередньою змовою групою осіб.
Отже, в межах цього кримінального провадження №12020210120000364 від 21 жовтня 2020 року за ч.1 ст.246 КК України не розслідуються обставини незаконної порубки дерев породи “сосна” і “вільха” чи участі ОСОБА_9 у незаконній порубці, зберіганні і перевезенні 67 колод дерев породи “дуб”.
Як вбачається зі змісту клопотання слідчого та апеляційної скарги прокурора вони і надалі вказують, що в межах кримінального провадження №12020210120000364 розслідується лише факт виявлення у ОСОБА_8 67 колод дерев породи “дуб”, які він перевозив автопоїздом без належних документів. Також слідчий і прокурор зазначають, що дане кримінальне провадження після обшуку та вилучення майна ОСОБА_9 продовжує здійснюватися за ч.1 ст.246 КК України, а не за частиною другою вказаної статті з кваліфікуючою ознакою вчинення цього правопорушення за попередньою змовою групою осіб.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що слідчим у клопотанні і прокурором в апеляційній скарзі не доведено необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_9 , оскільки в порушення вимог ч.1,2 ст.214 КПК України слідчий не вніс до ЄРДР відомостей про обставини, які могли свідчити про причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення і не змінив його правову кваліфікацію на частину другу ст.246 КК України, а також не вніс відомостей про обставини, які можуть свідчити про можливе вчинення іншого кримінального правопорушення - незаконну порубку і зберігання 63 шт. колод дерев породи ймовірно “сосна” та 15 шт. колод дерев породи ймовірно “вільха”.
За змістом ст.132, ч.1 ст.170, ч.3 ст.214 КПК України накладення слідчим суддею арешту на майно можливе у зв'язку з розслідуванням обставин вчинення конкретного кримінального правопорушення лише після внесення про нього відомостей до реєстру досудових розслідувань, а без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, відповідно до положень глави 17 КПК України сама лише наявність ознак речового доказу не є безумовною і достатньою підставою для обмеження права громадян на володіння, розпорядження і користування належним їм на праві власності майном шляхом його арешту і вилучення з поміщенням на арешт-майданчик.
Як правильно встановлено слідчим суддею, у клопотанні слідчого всупереч вимог ст.171 та ч.1 ст.173 КПК України не зазначено які саме сліди злочину збереглися на стрічкових пилах та колодах різної довжини та діаметру породи, сосна, або які вони містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується, та не зазначено будь які дані котрі підтверджують ризики, що передбачені ч.1 ст.170 КПК України, та не вказано для яких саме потреб досудового розслідування його необхідно вилучити і зберігати на території нижнього складу ДП “Кременецьке лісове господарство”.
Клопотання слідчої в частині обґрунтування необхідності для потреб досудового розслідування накладення арешту з вилученням частини майна ОСОБА_9 і передачі його на зберігання третім особам викладене узагальнено, без вказівки на конкретні обставини, які виправдовують такий ступінь втручання у права особи і доводять неможливість встановити обставини у кримінальному провадженні без такого виду арешту.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала слідчого судді про часткову відмову в задоволенні клопотання слідчої про арешт майна є законною і за наведеними в апеляційній скарзі доводами скасуванню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.170-174,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 02 грудня 2020 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3