Справа № 426/10843/20
іменем України
14 січня 2021 року ,
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Половинки В.О.,
за участю секретаря судового засідання Концур А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сватове цивільну справу
за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту смерті, заінтересована особа , відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), -
встановив:
Адвокат, Сисенко Олександр Анатолійович, звернувся до суду в інтересах заявника ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту смерті, в якій зазначив, що заявник є дружиною громадянина України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сорокине, Луганської області та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сорокине, Луганської області.
Заявнику було видано лікарське свідоцтво про смерть та довідку про причину смерті. При зверненні до органу реєстрації актів цивільного стану, який знаходиться на підконтрольній Українській владі території з метою реєстрації смерті її чоловіка у встановленому законом порядку, заявнику було відмовлено у проведенні вказаної дії, оскільки видане їй лікарське свідоцтво про смерть не має юридичної сили та не створює правових наслідків, через те, що видане установою, що не має повноважень для видачі легітимних документів.
Встановлення факту смерті чоловіка необхідно для отримання свідоцтва про смерть державного зразку. У зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду із даною заявою.
Просить суд встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сорокине, Луганської області, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сорокине, Луганської області, внаслідок двосторонньої нижньодольової пневмонії.
Заявник та представник заявника в судове засідання не з'явилися, надавши до суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). Також повідомили, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявлено.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.
Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
В судовому засіданні встановлено, що заявник померлому є дружиною, даний факт підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 26.11.2020 (а.с.7)
З матеріалів справи вбачається, що установою, яка знаходиться на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі та на якій органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, було видано лікарське свідоцтво про смерть№78 від 26.02.2020,відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі якого заявнику відділом запису актів громадянського стану Краснодонського міськрайонного управління юстиції було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 ,серії НОМЕР_2 від 05.03.2020 (а.с.11,12)
Листом Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), від заявнику відмовив у реєстрації смерті, оскільки видане свідоцтво про смерть його батька видане на території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, не відповідає встановленій формі документів відповідно до чинного законодавства України та не є підставою для проведення державної реєстрації смерті (а.с.19).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.2 п.5 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Так, законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.
Відомості про смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п.1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: - лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024; - фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024; - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; - рішення суду про оголошення особи померлою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Суд приходить до висновку, що копія лікарського свідоцтва про смерть та копія свідоцтва про смерть, які видані на тимчасово непідконтрольній українській владі території слід вважати такими, що створюють правові наслідки.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до абз. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Також позиція щодо розгляду даної категорії справ викладена у п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до встановлених судом обставин, які мають значення для справи суд приходить до висновку, що є достатньо підстав для встановлення факту смерті громадянина України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сорокине, Луганської області, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сорокине, Луганської області, внаслідок двосторонньої нижньодольової пневмонії
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 293-294, 315-317 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Задовольнитизаяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту смерті, заінтересована особа , відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сорокине, Луганської області, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сорокине, Луганської області, внаслідок двосторонньої нижньодольової пневмонії
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сватівський районний суд Луганської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя В.О.Половинка