14 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2782/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року (суддя Артоуз О.О., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 10.08.2020 року) у справі №280/2782/20 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання призначити та виплатити одноразову допомогу, заборгованість з невиплачених щомісячних страхових виплат, суд, -
У квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Запорізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати страхових виплат їй, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: невиплати одноразової допомоги сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на день настання права на страхову виплату у відповідності до п.6 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», щомісячних страхових виплат на користь ОСОБА_2 , передбачених пунктами 1, 3 ч.2 ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 31.07.2018 року та одноразової допомоги на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, передбаченої п.6 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; зобов'язати відповідача призначити та виплатити їй одноразову допомогу сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на день настання права на страхову виплату у відповідності до п.6 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», щомісячні страхові виплати на користь ОСОБА_2 , передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 31.07.2018 року та одноразову допомогу на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, передбаченої п.6 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; зобов'язати відповідача виплатити їй на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість з невиплачених щомісячних страхових виплат за період з 31.07.2018 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
З рішенням суду першої інстанції не погодилось Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, судом неповністю з'ясовані обставини справи, не надано оцінки усім доказам у справі. Апелянт зазначав, що позивач та її неповнолітня донька ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами, які надали до заяви про виплату страхових виплат крім довідок про взяття на облік від 07.08.2019 року за адресою АДРЕСА_1 та довідку від 05.09.2019 року №873 Муніципальної бюджетної загальноосвітньої установи «Середня загальноосвітня школа №40» м. Чити про те, що неповнолітня ОСОБА_2 навчається у зазначеному закладі освіти м. Чити РФ з 01.09.2019 року та фактично проживає в м. Читі, ці документи суперечать один одному. Апелянт зазначив, що, оскільки невідоме фактичне проживання заявників, то рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам відмовлено у призначенні соціальних виплат (протокол від 10.01.2020 року №1). Апелянт зазначав, що вимога у заявника довідки з навчального закладу, де навчається неповнолітня дитина необхідна для проведення щомісячних страхових виплат для підтвердження, що особа з 16 до 18 років не працює. Апелянт зазначав також, що позивачем було надано копію медичних висновків про дитину-інваліда віком до 16 років від 03.04.2017 року №7/7 та від 01.07.2019 року №21/31, які видані КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Донецька» ДНР, цей документ відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не створює правових наслідків, однак суд врахував ці медичні довідки. Апелянт зазначав, що такі медичні довідки позивач могла отримати на підконтрольній території. Для одержання одноразової допомоги сім'ї позивачем було надано свідоцтво про шлюб, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та не було надано довідку про склад сім'ї померлого, як того вимагає ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», окрім того ОСОБА_1 надано рішення Кіровського міжрайонного суду м. Донецька ДНР від 15.12.2015 року у справі №2/031/814/2015 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Апелянт зазначив, що позивачем не було надано документи, передбачені законодавством, якими було встановлено спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, тому апелянт зазначав про неможливість визначити склад сім'ї померлого. Апелянт просив врахувати при вирішенні справи «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН, згідно яких Міжнародний суд ООН рекомендував визнавати документи, видані окупаційною вадою щодо реєстрації фактів народження, смерті та укладенні шлюбу., що також відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Апелянт зазначав, що ОСОБА_1 не була позбавлена одержати необхідні документи на неокупованій території України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» врегульовані питання загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Суд першої інстанції зазначив, що донька загиблого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, станом на дату звернення за призначенням страхової виплати 16.07.2019 року не досягла 16 років, взята на облік як внутрішньо переміщена особа з 07.08.2019 року, не працює, з 01.09.2019 року навчається у Муніципальній бюджетній загальноосвітній установі «Середня загальноосвітня школа № 40» м.Чіти, є дитиною-інвалідом, про що свідчать медичні висновки: №7/7 від 02.04.2017 року (дійсний до 03.04.2019 року) та №21/31 від 01.07.2019 року (дійсний до 21.06.2021), видані Комунальною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Донецька» ДНР, згідно яких наявне захворювання відповідає розділу 1 пункту 1 підпункту 1.10 Переліку медичних показань, що дають право на одержання соціальної допомоги на дітей - інвалідів віком до 16 років, затвердженого наказом МОЗ України. Мінпраці та соціальної політики України, Мінфіну України від 08.11.2001 року № 454 /471/516. Суд першої інстанції зазначив, що надання довідки навчального закладу про навчання ОСОБА_2 не передбачено пп.13 п.5.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 29.07.2018 року №11, оскільки вимагається для осіб від 18 до 23 років, тому посилання відповідача на постійне місце проживання в м. Чіта Російської Федерації, що підтверджується довідкою навчального закладу Муніципальна бюджетна загальноосвітня установа «Середня загальноосвітня школа №40» м. Чіти є безпідставним. Суд зазначав, що на вимогу відповідача позивачем було надано довідку від 07.08.2019 року №1434-5000172661 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , та довідку від 07.08.2019 року №1434-5000172671 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 , відповідно до яких місцем реєстрації проживання є: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_1 , а тому на вимогу відповідача були надані документи в належній формі. Суд зазначив, що право на отримання щомісячних страхових виплат у ОСОБА_2 виникло з 31.07.2018 року, з дня смерті потерпілого, у зв'язку із чим відповідач зобов'язаний був призначити позивачці страхові виплати саме з 31.07.2018 року відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Суд зазначив, що Запорізьке відділення, зазначаючи про відсутність підстав для розгляду питання щодо призначення страхових виплат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неправомірно керувалося лише наявністю довідки м. Чити з місця навчання неповнолітньої ОСОБА_2 , безпідставно направляв запити до УСЗН щодо здійснення перевірки наявності внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за фактичним місцем проживання/перебування, оскільки відсутні докази скасування довідок про взяття на облік позивача та її доньки як осіб, які переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО.
Матеріалами справи встановлено, що згідно Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 31.07.2018 року о 16.00 год., складеному 06.03.2019 року (Форми Н-5) та Акт №2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1) встановлено, що 31.07.2018 року о 16.00 год. на ТОВ «НВП «МАК» стався нещасний випадок зі смертельним наслідком, в результаті якого загинув ОСОБА_3 09.11.2018 року Олександрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 .
16.07.2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Запорізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області з проханням здійснити на її користь нарахування та виплату одноразової допомоги сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату у відповідності до п.6 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.5.1. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 року №11, у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_3 , яка наступила в результаті нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, який стався під час роботи на TOB «НВП «МАК», нарахування та виплату доньці загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якої вона є, щомісячних страхових виплат, передбачених п.1, 3 ч.2 ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», виплату одноразової допомоги ОСОБА_2 , у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на день настання права на страхову виплату, передбаченої п.6 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». До заяви надано копію паспорту, РНОКПП ОСОБА_1 , свідоцтва про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ), свідоцтво про народження та РНОКПП ОСОБА_2 , копію медичного висновку №21/31 про дитину-інваліда віком до 16 років від 01.07.2019 року; довідку середньої загальноосвітньої школи №40 м. Чита від 28.05.2019 року, копію довіреності на ОСОБА_6 .
Листом від 02.08.2019 року за вих. №03-3824 Запорізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області запропонувало ОСОБА_1 зареєструватися на території України, яка не є тимчасово окупованою територією або надати документи, що вона дійсно проживає на території Російської Федерації. Крім того, зазначено, що рішення щодо призначення одноразової допомоги сім'ї та одноразової допомоги особі, яка перебувала на утриманні у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, буде прийнято Запорізьким відділенням після надання усіх необхідних документів. Встановлено, що у вересні 2019 року було надано довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 №1434 -5000172661 від 07.07.2019 року та ОСОБА_2 №1434 - НОМЕР_1 від 07.08.2019 року, інформацію про рахунок в банку на ім'я ОСОБА_1 та реквізити рахунку для перерахування виплат на ім'я ОСОБА_1 . Крім того, було надано медичний висновок №7/7 від 03.04.2017 року про дитину-інваліда віком до 16 років ОСОБА_2 (дата перегляду 03.03.2019 року), медичний висновок №21/31 від 01.072019 року про дитину-інваліда віком до 16 років ОСОБА_2 (дата переогляду 01.06.2021 року), які видані КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Донецька» ДНР та довідку Муніципальної бюджетної загальноосвітньої установи «Середня загальноосвітня школа №40» м.Чити від 05.09.2019 року №873 про те, що неповнолітня дитина ОСОБА_2 навчається у цьому закладі з 01.09.2019 року. Листом від 27.11.2019 року за вих. №03-09/5594 Запорізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області відповідно до ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відмовило у прийнятті медичних висновків, виданих КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» ДНР.
Листом від 04.02.2020 року за №03-09/603 Запорізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області повідомило, що комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам управління соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації (смт. Олександрівка, Олександрівський район, Донецька область) прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 соціальних виплат (протокол від 10.01.2020 року №1 вх. №806 від 21.01.2020). Крім того, листом від 02.03.2020 року №03-09/1113 Запорізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області повідомило, що, оскільки ОСОБА_1 не надано усіх документів, оформлених належним чином, перелік яких зазначено листом №03-3824 від 02.08.2019 року, у Запорізького відділення не має підстав для розгляду питання щодо призначення страхових виплат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.3 ст.36, частин 1, 2 ст.41, ч.6 ст.42, частин 1-4 ст.43, частин 1-3 ст.44, частин 1, 2 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 3) особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. Для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги. Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: 1) копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; 2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду; 3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку; 4) довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; 5) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу. Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку. Якщо застрахований або члени його сім'ї за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені вище документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду. Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів. Фонд може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог. Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку. Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом. Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду, зокрема особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 1.10, 1.15, 5.1, 5.2.1, 5.2.2, 5.3.1, 5.3.2, 5.4 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України ід 19.07.2018 року №11 дія цього Порядку поширюється на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання та осіб, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника. Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа. Управління (відділення) Фонду можуть затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог. Управління (відділення) Фонду може відмовити у страховій виплаті потерпілому у випадках, передбачених ст.45 Закону. У разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України, визначені на зазначені цілі суми переказуються управлінням (відділенням) Фонду на їх адресу в порядку, передбаченому міжнародними договорами та постановою Кабінету Міністрів України № 998, якщо міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат. Управління (відділення) Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім'ї та особам, які мають на це право, за умови подання таких документів, зокрема заяви осіб, які мають на це право (колективної чи індивідуальної), для призначення страхових виплат; копії індивідуального податкового номера, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу; копії паспортів осіб, які мають на це право, засвідчені підписом працівника управління (відділення) Фонду на підставі оригіналів; акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за встановленою формою (якщо стався нещасний випадок); акту (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався); копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого (засвідчена працівником управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку); копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про шлюб (завірена працівником управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку); копії свідоцтва про народження дитини (засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку); довідки навчального закладу (щосеместру) про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; довідки МСЕК про встановлення інвалідності осіб - членів сім'ї, які перебували на утриманні померлого; довідки про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні або копії відповідного рішення. Право на страхові виплати в разі смерті потерпілого мають особи, визначені ст.41 Закону. Право на отримання страхових виплат у осіб, які мають право на страхові виплати, настає з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на їх виплату. Одноразова допомога сім'ї та особам, які мають на це право, виплачується у місячний строк з дня смерті потерпілого (а також при призначенні страхових виплат за рішенням суду, яке набрало законної сили) за наявності всіх необхідних документів, але не пізніше 30 календарних днів після прийняття управлінням (відділенням) Фонду постанови про призначення страхової виплати. Щомісячна страхова виплата виплачується щомісяця з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена (а також при призначенні щомісячної страхової виплати за рішенням суду, яке набрало законної сили), але не пізніше 30 календарних днів після прийняття управлінням (відділенням) Фонду постанови про призначення страхових виплат. У разі смерті потерпілого виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Аналізуючи вище приведені докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити та виплатити їй, як особі, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 одноразової допомоги сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на день настання права на страхову виплату у відповідності до п.6 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», щомісячних страхових виплат на користь ОСОБА_2 , передбачених пунктами 1, 3 ч.2 ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 31.07.2018 року та одноразової допомоги на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, передбаченої п.6 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; зобов'язання відповідача виплатити їй на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість з невиплачених щомісячних страхових виплат за період з 31.07.2018 року, є обґрунтованими.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою загиблого ОСОБА_3 , станом на дату звернення за призначенням страхової виплати не досягла 16 років, взята на облік як внутрішньо переміщена особа з 07.08.2019 року, не працює, з 01.09.2019 навчається у Муніципальній бюджетній загальноосвітній установі «Середня загальноосвітня школа № 40» м.Чіти. Крім того, є дитиною-інвалідом із захворюванням, про що свідчить медичний висновок про дитину-інвалід віком до 16 років №21/31 від 01.07.2019 року, який дійсний до 21.06.2021року, виданий КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Донецька» ДНР.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ОСОБА_2 , як дитина, яка не досягла 16 років та дитина з 16 до 18 років, як дитина-інвалід має право на страхові виплати в разі смерті батька ОСОБА_3 .
Відповідно ч.6 ст.42 вище вказаного Закону ОСОБА_2 у разі смерті батька ОСОБА_3 має право на виплату одноразової допомоги його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразової допомоги особі, яка перебувала на його утриманні у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав у відповідача вимагати довідку про навчання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , оскільки на день звернення за призначенням страхових виплат ОСОБА_2 не виповнилось 16 років.
Відповідно ст.45 Закону передбачено, що відмова у страхових виплатах може бути лише коли має місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку. Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
Отже, підстава на яку посилався відповідач, відмовляючи у призначенні страхових виплат законодавством, не передбачена. Законодавець взагалі не передбачає такої підстави для відмови, як знаходження особи, яка має право на страхові виплати, за межами України.
Щодо прийняття медичного висновку про дитину-інваліда віком до 16 років №21/31, виданого 01.07.019 року КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Донецька», який дійсний до 01.06.2021 року, суд апеляційної інстанції зазначає, що даний медичний висновок встановлює захворювання ОСОБА_2 . Відповідачем не спростовано його дійсність. Суд апеляційної інстанції зазначає, що право ОСОБА_2 на страхові виплати виникло з двох підстав, а саме: як дитини, яка не досягла 16 років та як дитини-інваліда.
Відповідно до ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду, зокрема особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.
Отже, позовна вимоги про зобов'язання відповідача виплатити заборгованість з невиплачених щомісячних страхових виплат за період з 31.07.2018 року, тобто загибелі батька ОСОБА_2 - ОСОБА_3 є обґрунтованою.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень, крім пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року у справі №280/2782/20 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова