26 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 331/1615/20(2а/331/58/2020)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2020 (суддя Антоненко М.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 2-ї роти 2-го батальйону лейтенанта поліції Поплавської Людмили Анатоліївни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
У квітні 2020р.до позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції 2-ї роти 2-го батальйону лейтенанта поліції Поплавської Людмили Анатоліївни про скасування постанови серії ЕАК №2395604 від 16.04.2020 р. по справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено .
Рішення суду обгрунтовано тим, що відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2395604 від 16.04.2020 р. за формою відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги .
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вимір зроблено лазерним вимірювачем швидкості "TruCAM LTI 20/20" серії Трукам № 000549.
Зазначений прилад не включений до номерів зразків об'єкта експертизи, на які поширюється дія експертного висновку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 27 вересня 2018 року про проведення державної експертизи в сфері криптографічного захисту інформації. Таким чином, йому під час складання постанови не надано жодних відомостей про те, що вимірювач швидкості "TruCAM LTI 20/20" серії Трукам №000549 пройшов перевірку, обов'язковість якої передбачена Порядком проведення перевірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.
Крім того, відповідач не мала права виносити постанову про накладення адміністративного стягнення за місцем зупинки транспортного засобу, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року в справі № 5-рп/2015.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з постановою серії ЕАК № 2395604 від 16.04.2020 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 12.4. Правил дорожнього руху України (порушення швид.режиму в населених пунктах) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 16.04.2020 об 10 години, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia номерний знак НОМЕР_1 , у населеному пункті м. Запоріжжя, більше як на 20 км., а саме рухався зі швидкістю 74 кмгод., чим порушив п. 12.4. ПДР.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалены оскарженого рішення, виходить з наступного.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
За приписами частини 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених, зокрема частиною другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Отже, чинним законодавством імперативно перебачено, що працівники підрозділів Національної поліції виносять постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, зокрема передбачених статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на місці вчинення такого правопорушення без складання протоколу.
Таким чином, провівши розгляд справи на місці вчинення правопорушення, а не за місцем проживання позивача, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
За приписами п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Отже, Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Апеляційний суд зазначає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано суду фото із засобу TruCам LTI 20/20 № 000549, відповідно до якого швидкість автомобіля з державним номером НОМЕР_2 становила 74 км/год при обмеженні у 50 км/год.
Стосовно аргументів позивача щодо правових підстав застосування відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 суд вважає за необхідне зазначити таке.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки “Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam”, який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У З197 -12. (а.с. 20)
Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17309, виданого ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” від 14.02.2019 та чинного до 18.11.2020, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС000549 виробник Laser Technology Inc., США, є придатним до застосування. (а.с. 19)
При цьому, можливість використання виробу "TruCam LTІ 20/20" виробництва Laser Technology Inc., США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03-3008, Термін дії експертного висновку - до 27.09.2021. (а.с. 20-21)
Зазначені в експертному висновку властивості алгоритму, унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Зважаючи, що згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості - TruCAM LTI 20/20, спроможний робити лазерну фіксацію в автоматичному режимі, тому його показники можливо розцінювати, як беззастережний доказ по справі.
Отже, посилання позивача на те, що відомості, які були зафіксовані відповідачем на прилад TruCam, отримані з порушенням чинного законодавства, є безпідставними, оскільки будь-які належні і допустимі докази, які б спростовували правильність здійснених технічним засобом вимірювань швидкості, позивачем надано не було.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог та норм матеріального і процесуального права, відтак підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 286, 242, 243, 272, 286, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2020 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 26 листопада 2020 року та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова