ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
15 січня 2021 року м. Київ № 640/30692/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо Національного університету «Одеська юридична академія»;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України ліквідувати посаду Президента Національного університету «Одеська юридична академія» як таку, що суперечить чинному законодавству;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України провести перевірку фінансово-господарської діяльності Національного університету «Одеська юридична академія» (цільове чи нецільове використання бюджетних коштів та майна університету) згідно інформації, представленої у колективному зверненні колишніх співробітників від 18.11.2019.
Ухвалою від 14.12.2020 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду, за змістом якого, критично оцінено посилання про початок відліку процесуального строку з 31.05.2020 (дата отримання листа МОН України), оскільки в позовній заяві від 12.05.2020, з урахуванням уточнень від 29.05.2020 (адміністративна справа № 640/10381/20), ОСОБА_1 заявлено аналогічні вимоги, що позбавило можливості об'єктивно оцінити обставини дотримання позивачем процесуальних строків.
Через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, вмотивоване наступним.
Ухвалу суду від 14.12.2020 позивач вважає такою, що постановлена без ретельного вивчення матеріалів справи, оскільки позовна заява від 12.05.2020 не містила вимог до Міністерства освіти і науки України, таким чином предмет адміністративної справи № 640/10381/20 не збігається з предметом даної справи.
Іншим доводом у згаданому клопотанні зазначено про підміну судом обставин в ухвалі від 14.12.2020, оскільки лист МОН України датований 22.05.2020, а не 31.05.2020. Остання дата, у свою чергу, є датою отримання позивачем згаданого листа.
Решта клопотання зосереджена на хронології розгляду справи № 640/10381/20 та зазначенням про порушення судами України, зокрема, Окружним адміністративним судом міста Києва, Шостим апеляційним адміністративним судом та Верховним судом строків розгляду послідовно поданих позивачем заяв та скарг, що дублює заявлене з позовною заявою клопотання.
Ухвалою від 09.06.2020 в адміністративній справі № 640/10381/20 позовну заяву повернуто позивачу, у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 згадану ухвалу залишено без змін. Аналогійного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.11.2020.
Надаючи оцінку викладеним позивачем поясненням та поважності причин пропуску строку звернення до суду, слід звернути увагу на наступне.
Згідно з ч 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Датою початку відліку строку звернення до суду позивач вважає 31.05.2020 (дата отримання листа МОН України).
Зі змісту наведених положень, КАС України, датою початку відліку даного строку слід вважати наступну, за днем обізнаності про порушення прав, свобод та інтересів, дату (дата обізнаності).
Таким чином, на думку позивача, початок відліку піврічного строку розпочався 01.06.2020, відтак, позовна заява від 07.12.2020, подана в його межах.
В ухвалі від 14.12.2020 не випадково звернута увага на адміністративну справу № 640/10381/20, оскільки викладені в її матеріалах обставини викликали обґрунтований сумнів у визначеній позивачем даті обізнаності про порушення її інтересів.
Із відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено наступні обставини.
12.05.2020 ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби якості освіти.
29.05.2020 ОСОБА_1 поштою направила уточнену позовну заявою з наступними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби якості освіти України, Міністерства освіти і науки України, Кабінету Міністрів України щодо Національного Університету «Одеська юридична академія»;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 05.01.2017 №20, яким затверджено Статут Національного університету «Одеська юридична академія» (нова редакція) Ідентифікаційний код 20933314;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України скасувати посаду Президента Національного університету «Одеська юридична академія» шляхом внесення відповідних змін в установчі документи Університету та викладення його Статуту у новій редакції;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України та Міністерство освіти і науки України провести службове розслідування стосовно колишнього Міністра освіти і науки України ОСОБА_2 з приводу видання незаконного наказу від 05.01.2017 №20 про затвердження Статуту Національного університету «Одеська юридична академія» (нова редакція) Ідентифікаційний код 20933314;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України достроково розірвати контракт з ректором Національного університету «Одеська юридична академія» ОСОБА_3 №1-76 від 30.05.2018;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України провести перевірку фінансово- господарської діяльності Національного університету «Одеська юридична академія» (згідно інформації, представленої у колективному зверненні колишніх співробітників Університету від 18.11.2019).
Із наведеного убачається, що вимоги: (1) зобов'язати Міністерство освіти і науки України ліквідувати посаду Президента Національного університету «Одеська юридична академія» як таку, що суперечить чинному законодавству; (2) зобов'язати Міністерство освіти і науки України провести перевірку фінансово-господарської діяльності Національного університету «Одеська юридична академія» (цільове чи нецільове використання бюджетних коштів та майна університету) згідно інформації, представленої у колективному зверненні колишніх співробітників від 18.11.2019, - дублюються у поданій 29.05.2020 уточненій позовній заяві в адміністративній справі № 640/10381/20 та у поданому 07.12.2020 позові в даній справі.
Так, зважаючи на те, що аналогічні позовні вимоги заявлені позивачем 29.05.2020, відсутні підстави вважати 31.05.2020 датою обізнаності ОСОБА_1 про порушення зі сторони МОН України.
Натомість, протиправна бездіяльність МОН України, в уточненій позовній заяві від 29.05.2020, обґрунтовується листами останнього від 31.01.2020, 06.02.2020, 26.02.2020, 06.03.2020, 09.04.2020, 10.04.2020, 24.04.2020 у відповідь на звернення позивача.
Саме 24.04.2020 ОСОБА_1 зазначила як початок відліку строку позовної давності.
Наведене свідчить, що принаймні з 24.04.2020 позивачу стало відомо про бездіяльність МОН України, яка стала підставою для звернення 29.05.2020 до суду з вимогами про (1) зобов'язання Міністерства освіти і науки України скасувати посаду Президента Національного університету «Одеська юридична академія» шляхом внесення відповідних змін в установчі документи Університету та викладення його Статуту у новій редакції; (2) зобов'язати Міністерство освіти і науки України провести перевірку фінансово-господарської діяльності Національного університету «Одеська юридична академія» (згідно інформації, представленої у колективному зверненні колишніх співробітників Університету від 18.11.2019).
Таким чином, шляхом отримання чергової відповіді МОН України у відповідь на численні звернення, ОСОБА_1 , фактично створює юридичний факт, з дати якого, на її думку, слід розпочинати відлік процесуальних строків.
Дана обставина викликає обґрунтований сумнів також у визначеній в уточненій позовній заяві від 29.05.2020 даті обізнаності (24.04.2020).
Тягар доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається саме на особу, яка пропустила такий строк, або щодо якої суд дійшов висновку про пропущення такого строку.
В ухвалі суду від 14.12.2020 позовну заяву залишено без руху з підстав неможливості об'єктивно встановити дійсну дату обізнаності позивача.
На виконання згаданої ухвали позивач, замість викладення достовірних відомостей щодо обставин попереднього звернення до суду, вдалась до рецензування ухвали від 14.12.2020, зазначаючи про хибність висновків та допущену технічну описку.
Наведене жодним чином не створює можливість встановити достовірну дату обізнаності позивача про порушення її прав та інтересів, не спростовує висновків суду, викладених в ухвалі від 14.12.2020.
Право на справедливий суд нерозривно пов'язане із можливістю особи, чиї права порушені, звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів. У той же час, як вже зазначалось, таке право може бути обмежене за певних обставин.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Відповідно до п. 570 рішення у справі Європейського суду з прав людини ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20.09.2011, термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність.
Таким чином, строки, встановлені для звернення до суду є виправданим обмеженням права, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і знаходить своє відображення у нормативно-правових актах України.
Розширення такого права, шляхом визнання поважною причину пропуску є виключною обставиною, яка потребує належного рівня обґрунтування та доказування поважності причин, за яких право окремої особи, яка є рівною у правах з іншими, може бути розширене.
Використання листа МОН України, отриманого 31.05.2020, який є відповіддю на черговий запит позивача, як доказ початку відліку строку звернення до суду, сприймається критично, оскільки за відсутності змін у запитуваній позивачем інформації, аналогічний за змістом документ можливо отримати будь-якою зручною датою. Дана обставина, у сукупності з викладеними вище обставинами, знецінює лист МОН України від 22.05.2020, як доказ на підтвердження дати отримання відомостей про порушене відповідачем право та/або інтерес позивача.
Оскільки достовірну дату обізнаності позивача неможливо встановити з клопотань про поновлення строку звернення до суду, повторно звертаючи увагу на неможливість застосування 31.05.2020 як дату початку відліку строку, надати об'єктивну оцінку доводам про вплив тривалого розгляду адміністративної справи № 640/10381/20 в судах України на причини пропуску строку звернення до суду, не видається за можливе.
За висновком суду, заява позивача про визнання причин пропущеного строку для звернення до суду поважними не дозволяє дійти висновку про точну дату початку відліку строку звернення до суду, не надає підстав для розширення права окремої особи на звернення до суду поза межами процесуального строку, з огляду на що, суд визнає неповажними причини пропуску строку на звернення до суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.
2. Роз'яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, за уникнення обставин, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Шевченко