Справа № 560/5010/20
іменем України
16 січня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу "Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників слідчого відділення Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області" від 28 липня 2020 року в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскарженим наказом до нього безпідставно і протиправно застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Позивач не погоджується з його підставою, якою зазначене нездійснення ним заходів, спрямованих на забезпечення контролю та організації роботи підлеглого старшого слідчого відділення Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області.
Позивач вказує на те, що під час проведення службового розслідування, за результатами якого його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, відповідачем не були встановлені будь-які обставини, які свідчать про порушення, допущені саме позивачем, його вина, зв'язок його дій або рішень із порушенням, яке було вчинене підлеглим, не досліджене питання заподіяння шкоди або її відсутності, не встановлений причинно - наслідковий зв'язок між виною позивача та наслідками, а тому підстави для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани відсутні. Позивач зазначає про те, що слідчий є самостійною процесуальною одиницею, відтак керівник слідчого відділення не може нести відповідальність за усі процесуальні або позапроцесуальні дії підлеглого, зокрема, і у разі, якщо про відповідну діяльність взагалі не було відомо. Із суворістю накладеного стягнення позивач також не погоджується, відтак просить оскаржений наказ скасувати.
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на адміністративний позов Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області позов не визнає, посилається на те, що відповідно до Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України начальник слідчого відділу підрозділу Національної поліції України крім повноважень, передбачених КПК України, керує діяльністю слідчого відділу та є відповідальним за виконання покладених на нього завдань, дотримання підпорядкованими слідчими вимог законодавства України та повинен забезпечувати постійний контроль за досудовим розслідуванням у кожному кримінальному провадженні, належним плануванням роботи в кримінальних провадженнях, дотриманням слідчими процесуальних строків. Вважає, що позивачем, заступником начальника Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області - начальником слідчого відділення ОСОБА_1 порушені вимоги Положення, що виразилось у неналежному контролі за дотриманням підпорядкованим слідчим вимог законодавства України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020240010001345. Також зазначає, що оскільки у письмових поясненнях позивач у подальшому зобов'язується здійснювати належний контроль за досудовим розслідуванням кримінальних проваджень з метою недопущення будь-яких порушень, він тим самим фактично визнає порушення ним вимог пп.1 п.4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України.
Позивач подав відповідь на відзив, де з вказаними доводами відповідача не погоджується.
Дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на час звернення до суду працює на посаді заступника начальника Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області - начальника слідчого відділення, є майором поліції.
05 травня 2020 року до слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області з Хмельницького управління ДВБ НП України за № 841/42-22/01-20 від 05.05.2020 надійшло подання про порушення законності та норм КПК України слідчим СВ Південно-Західного ВнП лейтенантом поліції ОСОБА_2 .
Наказом начальника ГУНП в Хмельницькій області від 22.06.2020 №863 призначене службове розслідування, яким встановлено, що у провадженні слідчого СВ Південно-Західного ВнП лейтенанта поліції Білана Сергія Сергійовича перебували матеріали кримінального провадження №12020240010001345 (ч. 2 ст. 186 КК України) В межах досудового розслідування за цим КП вилучені у підозрюваного ОСОБА_3 предмети були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, визначене їх місце зберігання - кімната зберігання речових доказів Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області. У подальшому 07.04.2020 слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області прийнято ухвалу № 686/8931/20 про накладення арешту на ці речі шляхом тимчасового позбавлення права їх відчуження, розпоряджання та користування, відтак 15.04.2020 вони були передані до камери зберігання речових доказів Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області. Проте, всупереч ухвали суду, старшим слідчим ОСОБА_2 вилучені у підозрюваного речі, на які накладений арешт, були передані останньому під розписку. Відповідно до пояснень слідчого ОСОБА_2 передача речей відбулась за усним погодженням з прокурором ОСОБА_4 . Виходячи з вказаних обставин, дисциплінарною комісією було встановлено, що лейтенантом поліції ОСОБА_2 порушені вимоги ст.ст. 100, 174 КПК України, що полягало у передачі на зберігання підозрюваному речових доказів, на які накладено арешт.
Одночасно з цим було встановлено, що заступником начальника Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області - начальником слідчого відділення майором поліції ОСОБА_1 порушені вимоги пп.1 п.4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, (наказ МВС України від 06.07.2017 №570), що полягало у неналежному контролі за дотриманням підпорядкованим слідчим вимог законодавства України під час проведення досудового розслідування, що призвело до вищевказаних подій.
За результатами службового розслідування був затверджений Висновок службового розслідування №7284/121/24-2020 від 15 липня 2020 року, відтак наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №1052 від 28.07.2020 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників слідчого відділення Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області" за неналежне виконання службової дисципліни, яке полягає у порушенні вимог пп. 1 п. 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII. Одним з принципів діяльності поліції є дотримання прав і свобод людини (ст. 7 закону), принцип законності (ст. 8 Закону).
Відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року N 2337-VIII (далі також Дисциплінарний статут, ДС) керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний, крім іншого, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
До функціональних обов'язків позивача, визначених кримінальним процесуальним законодавством ( ст. 39 КПК України) належить організація досудового розслідування. Керівник органу досудового розслідування уповноважений:1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих;2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування;3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим;5) погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом;6) здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого;7) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Стаття 19 Закону передбачає, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України (ч. 2 ст. 19 Закону)
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони ( ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту) Частина 3. ст.13 Дисциплінарного статуту передбачає, що до поліцейських можуть застосовуватись такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що з матеріалів службового розслідування, відзиву та інших документів, які є у справі, не вбачаються будь-які конкретні належні докази вчинення позивачем протиправних винних дій чи бездіяльності, які безпосередньо пов'язані з вчиненням його підлеглим слідчим ОСОБА_2 вищезазначених порушень закону, відтак могли б свідчити про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, невиконання чи неналежне виконання обов'язків поліцейського. Також відсутні будь-які докази вчинення ним дій, які виходять за межі повноважень, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також дій, що підривають авторитет поліції.
Як вбачається з висновку службового розслідування та спірного наказу, вони побудовані на інформації, отриманій від підрозділу внутрішньої безпеки поліції стосовно виявленого порушення закону підлеглим позивача - слідчим ОСОБА_2 . Одночасно з цим, будь-яких відомостей про конкретні винні дії чи бездіяльність позивача, які безпосередньо та безумовно сприяли порушенню закону, або призвели до нього, у матеріалах службового розслідування немає.
Суд враховує те, що відповідно до вимог кримінально-процесуального закону слідчій органу поліції є процесуально незалежною та самостійною особою під час провадження досудового розслідування.
Як вбачається з наявних письмових доказів, висновку розслідування, а також пояснень слідчого ОСОБА_2 , відповідне рішення про передачу арештованих речей підозрюваному він приймав самостійно, однак також погодив його з відповідним прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.
Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав належної оцінки ролі прокурора у зазначеній ситуації, оскільки дану обставину не перевіряв.
Крім того, під час службового розслідування не було надано правової оцінки рапорту слідчого ОСОБА_2 , який 30.04.2020 року звертався з питання видачі йому речових доказів у вказаному КП, однак не до позивача, а до начальника Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_5 . Відповідно до резолюції останнього рапорт переданий п.п. ОСОБА_6 . Одночасно з цим, у матеріалах службового розслідування відсутні відомості про подальше доведення до відома позивача вказаного рапорту, що б свідчило про те, що він був обізнаний з питанням, отже міг контролювати його.
Натомість, ані з пояснень підлеглого слідчого, ані з висновку службового розслідування не вбачається те, що підпорядкований слідчий:
а) вчинив протиправну дію з відома керівника СВ ОСОБА_1 ,
б) вчинив протиправну дію за вказівкою керівника СВ ОСОБА_1 ,
в) вчинив протиправну дію з усного або письмового погодження з керівником СВ ОСОБА_1 .
Таким чином, Висновок службового розслідування та матеріали справи не містять належних доказів того, що:
- позивач був обізнаний з фактом вчинення підлеглим протиправних дій,
- позивач міг бути обізнаний з фактом вчинення підлеглим протиправних дій та міг вплинути на останнього, або ж попередити порушення ним вимог законодавства України, однак протиправно не зробив цього,
- позивач безпосередньо брав участь у протиправних діях підлеглого або контролював їх.
Об'єктивною стороною дисциплінарного проступку є протиправна поведінка суб'єкта, негативні (шкідливі) наслідки, причинний зв'язок між ними та діями особи, що притягується до дисциплінарної відповідальності. Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, з урахуванням дій чи бездіяльності інших посадових осіб, а також дослідження фактів, викладених у письмових поясненнях.
Судом встановлено, що висновок службового розслідування відображає факт порушення вимог ст.ст. 100, 174 КПК України підлеглим слідчим ОСОБА_2 , і не містить ніяких відомостей про обставини вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , зокрема про те, як ( у який спосіб ) позивач міг або повинен був проконтролювати незаконні дії свого підлеглого, які вчинялись без його відома.
У той же час, покладання на позивача відповідальності за протиправні дії підлеглих, яка явно виходить за межі обсягу покладених на керівника функцій контролю, передбачених частиною другою ст. 39 КПК України, фактично свідчить про застосування принципу колективної (не персоніфікованої) відповідальності, що не передбачено вимогами закону і суперечить принципу Верховенства Права.
З наявних у справі доказів не вбачається причинно-наслідковий зв'язок дій/бездіяльності позивача та заподіяної охоронюваним законом інтересам шкоди.
Суд оцінює критично покликання відповідача на те, що у письмових поясненнях позивач зобов'язується здійснювати належний контроль за досудовим розслідуванням кримінальних проваджень з метою недопущення будь-яких порушень, тобто тим самим фактично визнає порушення.
Слід звернути увагу на те, що письмові пояснення позивача були надані ним виходячи з відомостей, які стали відомі вже під час службового розслідування події, у якій він участі не брав. Ці пояснення не місять будь-якого визнання позивачем своєї вини або покликання на обставини, які б могли свідчити про протиправність дій, бездіяльності чи рішень ОСОБА_1 , чого відповідач не спростував.
У матеріалах адміністративної справи (матеріали дисциплінарної справи надані відповідачем) міститься також службова характеристика позивача, підписана начальником Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_7 . Зазначена характеристика має позитивний характер, тоді як у висновку службового розслідування згадується про те, що позивач по службі характеризується посередньо, однак підстави для такого висновку ніяким чином не конкретизуються.
У той же час, посилання відповідача на наявність у позивача попереднього дисциплінарного стягнення значення для оцінки доказів у цій справі не має, оскільки не стосується дійсних обставин справи.
Враховуючи усе вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, за який його піддано дисциплінарному стягненню.
Відповідно до статті 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем не доведено обґрунтованість підстав спірного наказу в частині, яка стосується позивача, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати необґрунтованим, протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області "Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників слідчого відділення Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області" №1052 від 28 липня 2020 року
в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 16 січня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 40108824)
Головуючий суддя І.С. Козачок