Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 січня 2021 року № 520/17850/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Східного територіального управління Національної Гвардії України (вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 25575782) до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Студентська, буд. 5/6, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 34952440) про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Шєлєг К.С. щодо винесення постанови про стягнення зі Східного територіального управління Національної гвардії України Харківська обл. виконавчого збору у розмірі: 20000,00 гривня (UAH) від 13.11.2020, винесену у виконавчому провадженні № 63304642;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Шєлєг К.С. про стягнення зі Східного територіального управління Національної гвардії України виконавчого збору у розмірі: 20000,0 гривня (UAH) від 13.11.2020, винесену у виконавчому провадженні № 63304642.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято постанову про стягнення виконавчого збору від 13.11.2020, відтак остання підлягає скасуванню у судовому порядку.
Ухвалою від 17.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. У вказаному відзиві представник відділу зазначив, що постанова від 13.11.2020 прийнята в межах та на підставі наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позовних вимог Східного територіального управління Національної Гвардії України відсутні.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Справа розглянута відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
На виконання рішення суду у справі №520/3063/2020 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
На підставі вказаного виконавчого листа 22.10.2020 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
До Відділу 05.11.2020 від стягувача надійшла заява, згідно якої останній просив повернути виконавчий лист без виконання.
У зв'язку з чим, державним виконавцем 10.11.2020 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Також відповідачем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000,0 грн.
Не погоджуючись з діями та постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”).
Відповідно до ч. ч. 5-6 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Судом встановлено, що виконавче провадження відкрито постановою від 22.10.2020.
Постанову про стягнення виконавчого збору державним виконавцем прийнято разом з постановою про повернення виконавчого документу стягувачу - 11.10.2020.
З огляду на вказане, дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Шєлєг К.С. щодо винесення постанови про стягнення зі Східного територіального управління Національної гвардії України Харківська обл. виконавчого збору у розмірі 20000,0 грн., винесену у виконавчому провадженні № 63304642 є протиправними.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” постанова про стягнення виконавчого збору є самостійним виконавчим документом, на підставі якого може бути відкрите виконавче провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” постанова про стягнення виконавчого збору виконується в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини дев'ятої статті 27 вказаного Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Суд зазначає, що у зв'язку з невизначеністю правового режиму застосування судами частини 2 статті 27 та частини 3 статті 40 вказаного Закону при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 37 цього Закону, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 березня 2020 року (справа №2540/3203/18) зроблено висновок, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
У постанові від 11 березня 2020 року (справа №2540/3203/18) Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок про те, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вказане, постанова про стягнення виконавчого збору прийнята безпідставно, відтак підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 287, 271, 272 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Східного територіального управління Національної Гвардії України до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Шєлєг К.С. щодо винесення 13.11.2020 постанови про стягнення з Східного територіального управління Національної гвардії України виконавчого збору, винесену у виконавчому провадженні № 63304642.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Шєлєг К.С. про стягнення зі Східного територіального управління Національної гвардії України виконавчого збору від 13.11.2020, винесену у виконавчому провадженні № 63304642.
Стягнути на користь Східного територіального управління Національної Гвардії України (вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 25575782) за рахунок бюджетних асигнувань Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Студентська, буд. 5/6, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 34952440) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,0 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15 січня 2021 року.
Суддя Севастьяненко К.О.