Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
15 січня 2021 р. справа № 520/15583/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просить суд:
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.09.2020 № 7444-11931/К-02/8-2000/20 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 по справі № 2040/7090/18;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01.01.2014 по 17.08.2020 у зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 по справі № 2040/7090/18.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно відмовив у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 № 2040/7090/18.
Відповідачем надано відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що нарахування та виплата компенсації рішенням ХОАС від 28.09.2018 не передбачено. Відповідачем зазначено, що дана заборгованість до визнання протиправними та нечинними п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», була включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Після визнання протиправними та нечинними п. п. 1, 2 Постанови КМУ від 22.08.2018 № 649, заборгованість виплачена у встановленому порядку.
Правом на подання інших заяв по суті справи сторони не скористались.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має 2 групу інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із виконання обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з 31.05.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області (реорганізоване шляхом приєднання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. № 628 (Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України»), отримує пенсію по інвалідності.
Вказане підтверджується довідками МСЕК серії серії 2-98 ХАР №004829 від 28.12.1998, серії 2-18 МАВ №025685 від 28.12.1998, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 від 13.01.1999.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 №2040/7090/18 визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.
Вказане рішення суду виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та 17.08.2020 позивачем отримано грошові кошти в сумі 47917,37 грн. Зазначене не заперечується сторонами у справі.
05 вересня 2020 року позивач звернулася до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 №2040/7090/18.
Листом від 21.09.2020 №7444-11931/К-02/8-2000/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило позивачу в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 у справі №2040/7090/18.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулася до суду з цим позовом.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Наведені норми дають підстави суду дійти висновку про те, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Судом встановлено, що підставою для перерахунку пенсії позивачу є рішення суду у справі №2040/7090/18. До моменту постановлення вказаного рішення зазначена у ньому частина пенсійних виплат позивачу не нараховувалась.
На час постановлення рішення у справі №2040/7090/18 були чинними приписи постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних витрат за рішеннями суду.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 649 (в редакції чинній на момент виконання судового рішення) черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Пунктом 5 Порядку № 649 було передбачено, що для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:
документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;
копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;
розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
При цьому, виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику (пункт 10 Порядку № 649).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 640/5248/19 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних витрат за рішеннями суду, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції:
«Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
Відповідно до ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Тобто, положення пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» втратили чинність 22.07.2020.
Судом встановлено, що виплата перерахованої пенсії позивача на виконання судового рішення у справі №2040/7090/18 в сумі 47917,37 грн здійснена 17 серпня 2020 року, тобто у межах місячного строку після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/5248/19, відтак, у суду відсутні підстави вважати, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у спірних правовідносинах, адже з моменту постановлення судового рішення у справі №2040/7090/18 і до 22.07.2020 питання виплати перерахованої пенсії позивача врегульовувались чинним на той час Порядком №649.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 №2040/7090/18, оскільки компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
З огляду на таке суд вважає інші аргументи учасників справи не вимагають детального аналізу, оскільки вони не спростовують висновків суду, зроблених у цій справі.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 15 січня 2021 року.
Суддя О.Г. Котеньов