Справа № 420/13948/20
16 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, третя особа - Державна Казначейська служба України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, третя особа - Державна Казначейська служба України, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України при організації нарахуванні і виплаті разової грошової допомоги до 5 травня позивачем, гарантовані частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Міністерство соціальної політики України здійснити перерахування коштів для виплати разової грошової допомоги до 5 травня за десять років, а саме: з 2011 до 2020 року позивачу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради перерахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за десять років, а саме: з 2011 до 2020 року позивачу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Ухвалою суду від 14.12.2020 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без рухушляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для учасників справи): заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині позовних вимог за 2011-2019 роки або зазначення інших підстав для поновлення строку та надання належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження.
Зазначену ухвалу суду отримано позивачем 28.12.2020 року, про що свідчить повідомлення «Укрпошти» про вручення поштового відправлення.
29.12.2020 року від позивача до суду надійшла заява від 28.12.2020 року про усунення недоліків адміністративного позову, в якій, із посиланням на триваючий характер бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, позивачем зазначено, зокрема, що: саме відмова відповідача від 27.10.2020 року здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є порушенням соціальних прав та гарантій позивача, закріплених в Конституції України та Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; отже строк на звернення до суду для захисту порушеного права починає перебіг з дня отримання позивачем відповіді відповідача за № 3200/0/5-20/29 від 27.10.2020 року тощо.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З наведених спеціальних положень КАС України вбачається, що вони носять для суду зобов'язальний характер щодо врахування висновків з застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, та правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Так, згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.11.2020 року у справі № 380/5202/20, зокрема:
У Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави .
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом .
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у липні 2020 року та оспорює бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік у розмірі, передбаченому ст. 12 Закону України Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту .
Як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні-травні 2014 року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.
Відтак, посилання касатора на триваючий характер бездіяльності відповідача щодо невиплати разової допомоги до 5 травня за 2014 рік у тому розмірі, який, на думку позивача, мав бути йому нарахований, є необґрунтованими.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що на дані спірні правовідносини поширюються вимоги щодо шестимісячного строку для звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату такої допомоги.
З наведених висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.11.2020 року у справі № 380/5202/20, вбачається, що позиція позивача щодо строку звернення до суду у спірних правовідносинах є помилковою, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, та, відповідно, станом на 16.01.2021 року позивач недоліки позовної заяви не усунув.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як вбачається з наведеної норми закону, вона є для судді зобов'язальною та безальтернативною.
Граничний строк усунення позивачем недоліків цієї позовної заяви, з урахуванням святкового та вихідних днів, є - 11.01.2021 року включно.
Тобто, відповідно до вимог ч. 5 ст. 169 КАС України, граничним днем повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду є - 16.01.2021 року.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, третя особа - Державна Казначейська служба України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про: зобов'язання Міністерства соціальної політики України здійснити перерахування коштів для виплати разової грошової допомоги до 5 травня з 2011 до 2019 року позивачу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради перерахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня з 2011 до 2019 року позивачу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, - повернути позивачеві.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295, Розділом VII Перехідних положень КАС України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, третя особа - Державна Казначейська служба України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про: зобов'язання Міністерства соціальної політики України здійснити перерахування коштів для виплати разової грошової допомоги до 5 травня з 2011 до 2019 року позивачу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради перерахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня з 2011 до 2019 року позивачу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, - повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суддя М.Г. Цховребова