про відкриття провадження в адміністративній справі
16 січня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/3564/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд 72) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22) про скасування постанови про накладення штрафу,
25 вересня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якій позивач просить скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09 вересня 2020 року ВП № 62662845 про накладення штрафу.
Ухвалою суду від 30 вересня 2020 року позовну заяву Головного управління ДПС у Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу та заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
12 жовтня 2020 року від позивача через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним номером № 41549/2020 надійшла уточнена позовна заява від 09 жовтня 2020 року № 6198/9/12-32-05-00-29 та заява від 09 жовтня 2020 року № 6199/9/12-32-05-00-29 про поновлення строку звернення до суду.
З урахуванням уточненої позовної заяви від 09 жовтня 2020 року № 6198/9/12-32-05-00-29 позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09 вересня 2020 року ВП № 62662845 про накладення штрафу.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року позовну заяву Головного управління ДПС у Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу залишено без руху Головному управлінню ДПС у Луганській області протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
02 листопада 2020 року від позивача через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним номером № 44666/2020 надійшла уточнена позовна заява від 29 жовтня 2020 року № 6664/9/12-32-05-05 та заява від 29 жовтня 2020 року № 6654/9/12-32-05-05 про поновлення строку звернення до суду.
З урахуванням уточненої позовної заяви від 29 жовтня 2020 року № 6664/9/12-32-05-05 позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09 вересня 2020 року ВП № 62662845 про накладення штрафу.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року позовну заяву Головного управління ДПС у Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу повернуто позивачу.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року та направлено адміністративну справу № 360/3564/20 до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року позовну заяву Головного управління ДПС у Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду оригіналів позовної заяви від 23 вересня 2020 року № 5904/9/12-32-05-00-29 з додатками, позовної заяви від 09 жовтня 2020 року № 6198/9/12-32-05-00-29, позовної заяви від 29 жовтня 2020 року № 6664/9/12-32-05-05 з додатками, письмових пояснень, підтверджених письмовими доказами, що причини пропуску строку звернення до суду у межах спірних правовідносин зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
11 січня 2021 року від позивача через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним номером № 1194/2021 надійшли письмові пояснення від 05 січня 2021 року № 15/9/12-32-05-05-26 витребувані судом документи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09 вересня 2020 року ВП № 62662845 за невиконання рішення суду на Головне управління ДПС у Луганській області накладений штраф у розмірі 5100,00 грн та зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів. Позивач вважає оскаржувану постанову про накладення штрафу протиправною та прийнятою з порушенням норм чинного законодавства, що полягає в такому.
28 липня 2020 року відповідачем на підставі виконавчого листа, виданого 02 квітня 2020 року Луганським окружним адміністративним судом у справі № 812/614/17, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зобов'язано Луганську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» від 14 червня 2017 року вих. № 01-20/2/45 про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з авансового внеску з податку на прибуток у сумі 68554,00 грн.
Відповідачем в межах компетенції опрацьовано вищезазначену постанову та 12 серпня 2020 року за вих. 5206/9/12-32-50-04 надано відповідь, в якій зазначено, що згідно з даними ITC «Податковий блок» по відокремленому підрозділу Київського представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» по території обслуговування 2655 - Головне управління ДПС у м. Києві (Печерський район м. Києва) обліковується переплата з податку на прибуток в сумі 55860,00 грн. На звернення стягувача у зазначеному виконавчому провадженні вдповідач запропонував останньому звернутися до Головного управління ДПС у м. Києві.
Проте, не враховуючи надану інформацію, відповідачем винесено оскаржувану постанову.
З аналізу положень статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження” вбачається, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними в розумінні наведених норм Закону України “Про виконавче провадження” можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З урахуванням викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Згідно з частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно з пунктом 7 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
Щодо заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає таке.
В постанові від 22 грудня 2020 року Перший апеляційний адміністративний суд вказав, що суд першої інстанції, надаючи оцінку доводам позивача щодо застосування строків звернення з позовом, керувався пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України (10 календарних днів), помилково дійшов до висновку щодо неможливості застосування до спірних правовідносин строків, визначених частиною п'ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», яка також регламентує порядок та строки звернення до суду з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця (10 робочих днів), оскільки на думку суду апеляційної інстанції, саме Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним при застосуванні строків в рамках спірних правовідносин.
Крім того, колегія суддів Першого апеляційного адміністративного суду звернула увагу, що в даному випадку є певна колізія у застосуванні строків звернення до суду, що з урахуванням принципу правової визначеності, про що неодноразово зазначалось у рішеннях Європейського Суду, тобто, аналізуючи зазначене, позивач звернувся до суду у строк, визначений спеціальним Законом.
При цьому, суд першої інстанції поверхово підійшов до доводів позивача щодо впровадження карантинних заходів на території країни та пропущення строку з цих підстав, не надавши обґрунтувань неможливості застосування процедури продовження процесуальних строків за положеннями пункту 3 розділу VI «Прикінцевих положень» КАС України.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/19 (провадження 12-297гс18) та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 440/1290/19 (провадження К/9901/21495/19) зазначили, що стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 440/1290/19 вказав, що при здійсненні судочинства в спірних правовідносинах адміністративний суд правомірно застосував спеціальну норму, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто КАС України, а не Закон України «Про виконавче провадження».
Досліджуючи питання щодо юридичної визначеності норми закону та передбачуваності наслідків її застосування у питанні усунення правової колізії, яка виникла між нормою частини першої статті 341 ГПК України та нормою частини п'ятої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» щодо строку оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої служби, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/19 (провадження 12-297гс18) дійшла таких висновків:
«36. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
37. Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
38. У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
39. Основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
40. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу І Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення про дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 розділу І Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами й поставленою метою (див. рішення від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини»).
41. Практика ЄСПЛ щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 розділу І Конвенції, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду.
42. Аналізуючи таку практику у контексті гарантій, закріплених статтею 6 розділу І Конвенції, можна зробити висновок, що причини порушення прав людини частіше за все полягають у недосконалому законодавстві або в його практичному застосуванні державними органами та судовими інстанціями.
43. ЄСПЛ у рішенні від 6 вересня 2005 року у справі «Салов проти України» зауважує, що однією з вимог, яка постає з вислову «передбачений законом», є передбачуваність відповідних заходів. Та чи інша норма не може вважатись «законом», якщо її не сформульовано з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість (за необхідності й за належної правової допомоги) передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія. Крім того, ЄСПЛ підкреслює, що рівень передбачуваності значною мірою залежить від змісту заходу, сфери, яку він має охопити, а також кількості й статусу тих, до кого він застосовується.
44. ПАТ «Сумигаз» звернулося до суду із пропуском десятиденного строку, встановленого пунктом «а» частини першої статті 341 ГПК України, про зміст якої скаржник не міг не бути обізнаним, адже ГПК України є основним нормативним актом, який регулює здійснення судочинства господарськими судами і відповідно визначає процесуальний порядок звернення з такими скаргами та їх розгляду судом.
45. Скаржник звернувся зі скаргою на рішення та дії державного виконавця 03 травня 2018 року, тобто майже через півроку після набрання чинності змінами до ГПК України, внесених Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що передбачають строк оскарження дій державних виконавців протягом 10 календарних днів. Таким чином, застосування відповідних процесуальних обмежень було передбачуваним для ПАТ «Сумигаз» і тому відповідає принципу юридичної визначеності.
46. Скаржник як юридична особа, що багато років здійснює професійну господарську діяльність на ринку України з виробництва та постачання газу і має значний досвід участі у судових процесах (як свідчать дані з Єдиного державного реєстру судових рішень), міг передбачити наслідки несвоєчасного звернення з такою скаргою.».
У даній справі оскаржувану постанову від 09 вересня 2020 року ВП № 62662845 про накладення штрафу Головне управління ДПС у Луганській області отримало 11 вересня 2020 року, що підтверджено штрих-кодом реєстрації вхідної кореспонденції. Отже, останнім днем десятиденного строку, встановленого статтею 287 КАС України, на оскарження постанови від 09 вересня 2020 року ВП № 62662845 про накладення штрафу було 21 вересня 2020 року. Позовна заява направлена позивачем до суду засобами поштового зв'язку 23 вересня 2020 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на конверті.
Отже, позивачем пропущено десятиденний строк, встановлений статтею 287 КАС України, звернення до суду.
У визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об'єктивна - наявність факту порушеного права, суб'єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою.
Обов'язковою умовою для повернення позовної заяви є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності з 17 липня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
З метою усунення поверхового підходу до доводів позивача щодо впровадження карантинних заходів на території країни та пропущення строку з цих підстав, не надавши обґрунтувань неможливості застосування процедури продовження процесуальних строків за положеннями пункту 3 розділу VI «Прикінцевих положень» КАС України, на яке вказав суду першої інстанції Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 22 грудня 2020 року, оскільки позивач в заяві про поновлення строку звернення до суду від 29 жовтня 2020 року б/н, пославшись на впровадження карантинних заходів на території країни до 31 жовтня 2020 року та положення пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, не навів жодної обставини пропуску строку звернення до суду, зумовлену обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, суд ухвалою від 28 грудня 2020 року про залишення позовної заяви без руху запропонував позивачу надати письмові пояснення, підтверджені письмовими доказами, що причини пропуску строку звернення до суду у межах спірних правовідносин зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
На виконання вимог ухвали від 28 грудня 2020 року про залишення позовної заяви без руху Головне управління ДПС у Луганській області надало пояснення від 05 січня 2021 року № 15/9/12-32-05-05-26, в яких лише послалось на впровадження карантинних заходів на території країни до 31 жовтня 2020 року без зазначення конкретних обмежень, впроваджених у зв'язку з карантином, що зумовили пропуск строку звернення до суду.
Оскільки постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року про повернення позовної заяви та направлено справу для продовження розгляду, враховуючи положення частини сьомої статті 169 КАС України, якою встановлено заборону на повторне повернення позовної заяви, суд відкриває провадження у даній справі без розгляду та вирішення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, який за висновком суду апеляційної інстанції у межах спірних правовідносин позивачем не пропущений.
Згідно з частиною другою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (частина п'ята статті 49 КАС України).
Відповідно до частини одинадцятої статті 171 КАС України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши матеріали позову, суд встановив, що судове рішення може вплинути на інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», оскільки оскаржувана постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесена на підставі виконавчого листа, виданого 02 квітня 2020 року Луганським окружним адміністративним судом у справі № 812/614/17 про зобов'язання Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” від 14 червня 2017 року вих. № 01-20/2/45 про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з авансового внеску з податку на прибуток у сумі 68554,00 грн, стягувачем за яким є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання».
Зазначені обставини є підставою для залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Згідно з пунктом 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з частинами першою, другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Разом з тим, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані статтею 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі (частина четверта статті 287 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Тобто, правила розгляду справ в порядку спрощеного провадження не розповсюджуються на категорію спорів позовного провадження з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, зважаючи на особливість їх розгляду, визначену параграфом 2 глави 11 КАС України.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне розглядати дану справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 КАС України.
Керуючись статтями 5, 9, 12, 20, 32, 49, 77, 80, 121, 122, 160, 161, 168, 171, 256, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відкрити провадження у справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу.
Залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (ідентифікаційний код 31443937, місцезнаходження: 91021, Луганська область, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-А) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 січня 2021 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18, І поверх, зала судових засідань № 3.
Справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 КАС України.
Зобов'язати відповідача протягом чотирьох днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у строк до 21 січня 2021 року надати для приєднання до справи в належним чином засвідченій копії матеріали виконавчого провадження ВП № 62662845, в рамках якого винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу.
Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» у строк до 21 січня 2021 року подати до суду письмові пояснення щодо позову разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу та відповідачу копії письмових пояснень щодо позову та доданих до нього документів.
Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).
Попередити сторони, що відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею ОСОБА_1 одноособово.
Відповідно до роз'яснень Ради суддів України, викладених у посібнику «Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях», затвердженому рішенням Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 12, з метою врегулювання конфлікту інтересів через наявність у судді близької особи, яка працювала в Головному управлінні ДФС у Луганській області та зараз працює в Головному управлінні ДПС у Луганській області, розкриваю учасникам справи інформацію, що моя рідна сестра з 13 квітня 2017 року по 28 серпня 2019 року працювала в Головному управлінні ДФС у Луганській області на посаді заступника начальника управління - начальника відділу розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб. З 29 серпня 2019 року моя рідна сестра працює в Головному управлінні ДПС у Луганській області: до 16 вересня 2020 року на посаді начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб'єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб, з 16 вересня 2020 року до 29 грудня 2020 року на посаді начальника відділу адміністрування єдиного внеску Управління податкового адміністрування, з 29 грудня 2020 року по теперішній час на посаді начальника відділу адміністрування єдиного внеску Управління податкового адміністрування фізичних осіб.
Якщо після розкриття інформації про роботу близької особи в Головному управлінні ДФС у Луганській області та Головному управлінні ДПС у Луганській області, учасниками справи не буде заявлений відвід судді, конфлікт інтересів вважатиметься врегульованим.
Якщо після розкриття інформації учасниками справи судді буде заявлено відвід, заяву про відвід буде вирішено у порядку, визначеному процесуальним законом.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача разом з ухвалою про відкриття провадження у справі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі “Електронний суд” для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська