12 січня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/2567/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши у порядку підготовчого судового засідання клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницький (25022, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ - 04055251)
провизнання протиправною відповідь та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:
- визнати протиправною відповідь Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницький від 30.03.2020 № Б-3516/37-із щодо не надання повної інформації на запит про доступ до публічної інформації від 21.03.2020.
- зобов'язати Виконавчий комітет міської ради міста Кропивницький повторно розглянути запит від 21.03.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м.Кропивницький вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
29.12.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що даний предмет спору вже вирішувався судом. При цьому, рішення набрало законної сили.
Суд, розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року у справі №340/1180/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Міської ради м.Кропивницького щодо ненадання відповіді на Запит про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 21.03.2020 року. Зобов'язано виконавчий комітет Міської ради м.Кропивницького розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації від 21.03.2020 року, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.
На виконання зазначеного рішення суду виконавчим комітетом Міської ради м.Кропивницького 30.03.2020 року надано відповідь на запит про отримання публічної інформації №Б-3516/37-із, яка отримана позивачем 08.07.2020 року (а.с.8-10)
За результатами розгляду запиту ОСОБА_1 від 21.03.2020 року відповідач повідомив про те, що у зв'язку з тим, що інвентаризація земель житлової та громадської забудови на даний час не проводилась та за результатами земельні ділянки комунальної власності, які можуть бути використані для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд не формувались, на даний час відсутні вільні земельні ділянки, що можуть бути надані для вказаних у Вашому запиті цілей (а.с.10).
Позивач у поданій позовній заяві зазначає, що відповідачем у листі вказано, що на даний час відсутні вільні земельні ділянки, у зв'язку з тим, що інвентаризація земель житлової та громадської забудови на даний час не проводилась. Наголошує на тому, що відповідач повідомляє не про відсутність таких ділянок, як таких, а пов'язує їх надання з інвентаризацію земель. Тобто, відповідач, як розпорядник, який повинен володіти за законом такою інформацією, заявляє, що він не володіє такою інформацією, у зв'язку з чим не може надати інформацію.
Враховуючи вищевикладене, позивач вбачає не надання доступу до публічної інформації. Тому, просить суд визнати протиправною відповідь від 30.03.2020 № Б-3516/37-із щодо не надання повної інформації на запит про доступ до публічної інформації від 21.03.2020 та зобов'язати відповідача повторно розглянути запит від 21.03.2020 про надання публічної інформації.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Предметом позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду є визнання протиправною відмова надана листом від 30.03.2020 № Б-3516/37-із у задоволенні запит від 21.03.2020 року ОСОБА_1 надання публічної інформації щодо наявності на території м.Кропивницький вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
При цьому, суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи №340/1180/20 Кіровоградським окружним адміністративним судом не досліджувалися та не надавалася оцінка обставинам щодо підстав не надання запитуваної інформації позивачем, оскільки предметом доказування було лише правомірність бездіяльність виконавчого комітету Міської ради м.Кропивницького щодо ненадання відповіді на Запит про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 21.03.2020 року.
Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 77 КАС України суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідь надана листом від 30.03.2020 № Б-3516/37-із на запит від 21.03.2020 року, не може слугувати підставою для закриття провадження у цій справі, оскільки вона не розглядалася судом по суті.
Тобто, у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії Виконавчого комітету Кропивницької міської ради, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.
Крім того, у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку щодо належності розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, провадження по даній справі не підлягає закриттю.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав, визначених ст.238 КАС України, для закриття провадження по даній справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 238, ст. 239, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук