15 січня 2021 року м. Київ П/320/301/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у адміністративній справі
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Київській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 19.11.2019 № ТД/ФС-656 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 250380 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 адміністративний позов задовольнили повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 19.11.2019 №ТД/ФС-656 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.
Стягнути судовий збір у розмірі 2503 (дві тисячі п'ятсот три) гривні 80 копійок на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214; місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10).
16.10.2020 на адресу суд від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги адвоката, зокрема у якій просить винести додаткове рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Держпраці у Київській області (на користь ФОП ОСОБА_1 понесені нею витрати, пов'язані з наданням їй професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 15 000 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 призначено до розгляду заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у судовому засіданні на 27.10.2020.
У судове засідання, призначене у справі для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу сторони не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, будь яких заяв чи клопотань щодо причини неявки не повідомили.
Разом з тим, судом встановлено, що 26.10.2020 на адресу суду надійшли заперечення Головного управління Держпраці у Київській області щодо ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у яких відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі №П/320/301/20 щодо відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката. Так, відповідач зазначив про відсутність доказів щодо виконаних робіт та їх вартості, відсутність повного звіту про надану правову допомогу та інші підтверджуючі документи. Вказав, що граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ регулюються постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 р. (далі - Постанова) в якій зазначено, що витрати пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи. За відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати його розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.
Крім того, на думку відповідача такі пункти опису витрат на правову допомогу адвоката як виїзд до суду для подання позовної заяви не підлягають оплаті, оскільки такі дії можна виконати, відправивши документи поштовим відправленням, що узгоджується з правовою позицією викладеною у Постанові ВСУ від 22.12.2018 по справі № 826/856/18. Відтак, відповідач вважає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката є необґрунтованими позивачем.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що така заява підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.
Згідно з частинами 1 та 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
За змістом статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 цього Кодексу щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 12.12.2019 між адвокатом Костенко Олександром Миколайовичем (адвокат) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги за умовами якого адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити надання правової допомоги у порядку та строки обумовлені договором.
Відповідно до пункту 1.2 договору, на виконання умов цього договору адвокат, зокрема: надає клієнту правову інформацію, консультації і роз'яснення з правових питань; складає скарги, заяви, процесуальні та інші документи правового характеру; здійснює представництво інтересів клієнта у судах усіх інстанцій під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного судочинства; надає клієнту іншу юридичну допомогу.
Відповідно до відомостей акта про надання послуг від 09.10. 2020 до договору про надання правової допомоги укладеною між адвокатом ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога клієнту у формі надання послуг, становить 10 годин, вартість за годину - 1000,00 грн., загальна вартість наданих послуг - 15 000 грн.
Згідно із відомостями розрахунку суми витрат на професійну (правничу) допомогу від 09.10.2020, підписаного сторонами, адвокатом ОСОБА_2 у адміністративній справі № П/320/301/20 надано правову допомогу наступного характеру:
- зустріч з клієнтом, ознайомлення з наданими матеріалами, аналіз судової практики, надання консультацій клієнту - витрачений час 3 години - вартість 3000,00 грн;
- складення та подання процесуальних документів: позовна заява (8 аркушів), заяви про усунення недоліків позовної заяви (2 аркуш), відповідь на відзив (3 аркуша) - витрачений час 6 годин - вартість 6000,00 грн;
- підготовка ( в тому числі ознайомлення з матеріалами справи у січні 2020 року) та участь у судових засіданнях (07.09.2020 та 06.10.2020 проїзд з місця проживання з смт. Згурівка до місця розгляду справи в м. Київ, очікування судових засідань та безпосередня участь у них) - витрачений час 6 годин - вартість 6000,00 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну (правничу) допомогу заявником додано квитанцію до договору про надання правової допомоги з приводу оскарження постанови про накладення штрафу №ТД/ФС-656 від 19.11.2019 у Київському окружному адміністративному суді справа № П320/301/20, з якої вбачається, що на підставі договору про надання правової адвокатом ОСОБА_2 отримано 15000,00 грн.
Відповідно до Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4943/10 від 26.07.2012 Костенко Олександр Миколайович має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. 18.07.2012 Костенко О.М. видано посвідчення адвоката України.
Дослідивши вищевказані документи, судом встановлено, що адвокатом ОСОБА_2 включено до складу витрат на професійну правничу допомогу, наданих клієнту - підготовку (в тому числі ознайомлення з матеріалами справи у січні 2020 року) та очікування судових засідань та безпосередня участь у них) - витрачений час 6 годин - вартість 6000,00 грн.
Водночас, суд зазначає, що провадження у справі було відкрите у березні 2020 року, а рішення у справі було прийняте 06.10.2020, відтак ознайомлення з матеріалами справи адвоката у січні 2020 року не стосується розгляду справи, відтак не вважається судом наданою правовою допомогою. Крім того, очікування судових засідань також не може вважатися видом наданої правової допомоги, оскільки остання надається саме у разі участі представника у судових засіданнях.
Отже, враховуючи те, що відповідач зазначив про необґрунтованість витрат на правничу допомогу та заперечував щодо них в такому обсязі, враховуючи ту обставину, що адвокатом завищено вартість наданих послуг у вигляді безпідставного включення до них ознайомлення з матеріалами справи у січні 2020 року та очікування судових засідань, за відсутності відомостей про участь у судових засіданнях та (07.09.2020 та 06.10.2020 проїзд з місця проживання) за кожне із засідань, суд вважає, що витрат на правничу допомогу, визначені сторонами пункті 3 Акта тривалістю 6 годин та вартість 6000,00 грн., суд вважає що наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, зокрема шляхом визначення до стягнення 1000,00 грн. за участь у судовому засіданні 06.10.2020 року. Так, згідно відомостей протоколу судового засідання, у судовому засіданні, 07.09.2020 позивач та його представник були відсутні. При цьому, очікування засідання не є видом правничої допомоги.
Отже, враховуючи викладене, беручи до уваги категорію даної справи та предмет доказування, а також надані представником позивача документи на підтвердження отримання позивачем правової допомоги та оплату її вартості, суд дійшов висновку, що співмірним розміром витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень на користь позивача є сума 10000,00 грн.
З огляду на зазначене, суд вважає, що заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 132, 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання представника ФОП ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214; місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
3. В іншій частині у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.