12 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 569/18817/19 пров. № А/857/13435/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 вересня 2020 року, ухвалене у м. Рівне, головуючий суддя - Гордійчук І.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови,
В жовтні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Поліської митниці Держмитслужби, в якому просила скасувати постанову №0230/20400/19 від 30.05.2019 року по справі про порушення митних правил.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що відповідачем оскаржувану постанову було прийнято з порушенням вимог, як щодо обґрунтованості, так і щодо дотримання строків. Позивач зазначає, що не була вчасно повідомлена про дату та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, а тому станом на 30.05.2019 року у відповідача були відсутні підстави розглядати справу без участі позивача, оскільки протокол був отриманий позивачем лише 05.06.2019 року.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю; скасовано постанову №0230/20400/19 від 30.05.2019 року Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 18871,05 грн. та провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Поліська митниця Держмитслужби оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вина позивача у вчиненні вказаного правопорушення встановлена актом перевірки від 07.12.2018 року, з яким ОСОБА_1 цілком погодилася. Вказує, що під час порушення справи про порушення митних правил №0230/20400/19 та в ході її розгляду, прийняття рішення у справі, посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Митним кодексом України. Підставою для складання протоколу про порушення митних правил стало повідомлення Головного управління ДФС у Рівненській області, а саме акт №2669/8/17-00-14-07-06/ НОМЕР_1 від 07.12.2018 року.
Апелянт зазначає, що в ході перевірки, Рівненською митницею ДФС за адресою ТОВ «Текстиль-Рівне» та за місцем реєстрації ОСОБА_1 були направлені запрошення на ім'я ОСОБА_1 рекомендованими листами з повідомленнями про вручення від 25.04.2019 року за вих.№3858/38/17-700-20-04, від 06.05.2019 року за вих. №4112/20/17-70-20, від 16.05.2019 року №4473/38/17-70-20-04, від 16.05.2019 року №4472/38/17-70-20-04. Протокол про порушення митних правил та його копію було направлено також на ці дві адреси рекомендованими листами з повідомленнями про вручення від 24.05.2019 року №4705/38/17-70-20-04 та від 24.05.2019 року №4706/38/17-70-20-04. Таким чином, апелянт переконаний, що вказане свідчить про ігнорування позивачем листів Рівненської митниці ДФС та небажання прибути для надання пояснень, ознайомлюватись з матеріалами справи про митне правопорушення тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що протоколом порушення митних правил №0230/20400/19 від 24.05.2019 року встановлено, що 19.12.2018 року в Рівненську митницю ДФС листом Головного управління ДФС у Рівненській області від 19.12.2018 року №5664/7/17-00-14-07-09 направлено матеріали документальної планової виїзної перевірки дотримання ТзОВ «Текстиль-Рівне» вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.11.2015 року по 31.10.2018 року (акт №2669/8/17-00-14-07-06/ НОМЕР_1 від 07.12.2018 року).
В ході проведення документальної планової перевірки ТзОВ «Текстиль-Рівне» встановлено факти заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо складових митної вартості товарів, а саме: не включення декларантом митної вартості в повному обсязі витрат на транспортування оцінюваних товарів до кордону України на загальну суму 13 555,43 у тому числі вартості міжнародних автомобільних вантажних перевезень (послуги перевезення) на загальну суму 12 055,43 грн. та вартості експедиційних послуг (транспортне експедитування вантажу) на загальну суму 1 500 грн. ; не включення декларантом до митної вартості в повному обсязі витрат на транспортування оцінюваних товарів ввезених власним транспортом на загальну суму 17 896,20 грн.
Таким чином, при декларування товарів згідно 11 митних декларації типу ІМ40ДЕ від 06.09.2016 року №204050002/2016/013758, від 20.10.2016 року №204050002/2016/017233, від 31.03.2017 року №UA204010/2017/004363, від 02.11.2017 року № UA204010/2017/022218, від 07.11.2016 року №204050002/2016/018733, від 14.12.2016 року №204050002/2016/021952, від 09.03.2017 року № UA204010/2017/00807, від 16.05.2017 року №UA204010/2017/006960, від 11.10.2017 року №UA204010/2017/020133, від 21.11.2017 року № UA204010/2017/023766, від 05.02.2018 року №UA204010/2017/002668, встановлено факти заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо складових митної вартості товарів, а саме не включено до митної вартості товарів суми на транспортування товарів на загальну суму 31 451,63 грн.
Встановлені порушення призвели до зниження податкових зобов'язань ТзОВ «Текстиль-Рівне» по сплаті митних платежів на загальну суму 6 290,35 грн., в тому числі ПДВ 6 290,35 грн.
На підставі акту №2669/8/17-00-14-07-06/ НОМЕР_1 від 07.12.2018 року ТзОВ «Текстиль-Рівне» направлено податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 року №0011521407 на суму 7 862,94 грн., що складається з 6 290,35 грн. податкове зобов'язання та 1 572,59 грн. штрафу.
Постановою в справі про порушення митних правил №0230/20400/19 від 30.05.2019 року, ОСОБА_1 , директора ТзОВ «Текстиль-Рівне» визнано винною у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 18871,05 грн.
Не погоджуючись із винесеною постановою позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач протокол про адміністративне правопорушення, у якому містяться відомості про день, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особисто або через відділення поштового зв'язку не отримувала, як і не отримувала будь-які інші повідомлення, а отже не була повідомлена про розгляд справи належним чином.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Дотримання наведених правил є передумовою належного розгляду справи про порушення митних правил, тобто в порядку передбаченому МК України.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі №685/1153/17.
Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Судом встановлено, що згідно Протоколу № 0230/20400/19 від 24.05.2020 року, розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача призначений на 30.05.2019 року о 10 год 00 хв.
При цьому, сам Протокол із датою розгляду справи отриманий ОСОБА_1 лише 05.06.2019 року, за місцем реєстрації фірми ТзОВ «Текстиль-Рівне», тобто після розгляду справи та прийняття оскаржуваної постанови.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні підтвердження завчасного вручення позивачу копії протоколу, у якому зазначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як уже вище встановлено, постанова була винесена на підставі протоколу, який складався у відсутності позивача, внаслідок чого порушено право останнього на подання пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови, у разі якщо така має місце, підписати його.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що право позивача на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення було порушено та він був позбавлений можливості реалізувати такі свої права, як бути присутнім під час розгляду справи, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення.
За встановлених обставин оскаржувана постанова є необґрунтованою, винесена без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, тому підлягає скасуванню.
Відповідні доводи апеляційної скарги щодо підстав для відмови в задоволенні позову не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 вересня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький
Повний текст постанови складено 15.01.2021 року.