Справа № 120/3357/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Н.В.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
14 січня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року (ухвалене у м. Вінниці 01.10.2020) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.07.2020 №0004160506, №0004170506 та №0004180506.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.10.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, адже абзацом 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у зв'язку із введенням в Україні карантинних обмежень через розповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19. Наказ на проведення перевірки не відповідає вимогам, на підставі яких така перевірка має проводитись. Недотримання податковим органом вимог щодо підстав та процедури проведення перевірки свідчить про протиправність податкових повідомлень-рішень.
Крім того, позивач вказав на необґрунтованість висновків відповідача щодо фактів порушення податкового законодавства за які застосовані штрафні санкції на підставі спірних рішень.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що мораторій не розповсюджується на фактичну перевірку в частині порушення вимог законодавства щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Також вказав, що у ході перевірки позивача достеменно встановлено порушення податкового законодавства, шляхом використання чотирьох резервуарів АЗС не обладнаних рівнемірами, здіснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії, а також пальним, що не обліковано у встановленому законодавством порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 є платником акцизного податку.
Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено доперевірочний аналіз згідно баз даних Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та ІС «Податковий блок», встановлено порушення вимог Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Контролюючим органом встановлено, згідно бази даних ІС "Податковий блок вкладка "Історія Реєстрації платників акцизного податку з реалізації пального", що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 01.03.2016 платником акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та має зареєстрований акцизний склад 05.07.2019 за адресою розташування АЗС.
Згідно витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального ФОП ОСОБА_1 04.09.2019 отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер ліцензії 02240314201900314, терміном дії з 04.09.2019 по 04.09.2024, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 .
11.06.2020 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наказ №1946 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" з 15.06.2020 року тривалістю 10 діб за період з 01.01.2018.
11.06.2020 відповідачем, на виконання наказу №1946 від 11.06.2020, видано направлення на перевірку №1202, №1203 ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , тривалістю 10 діб.
04.03.2020 посадовими особами контролюючого органу складено акт фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним №166/02/32/05/06/ НОМЕР_1 від 16.06.2020, в якому зафіксовано порушення п. 12 ст. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вимог ч.20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" та п. 230.1.2. ст. 230 ПК України. Акт підписаний посадовими особами палаткового органу та ОСОБА_2 (оператором АЗС).
На підставі акту перевірки, 07.07.2020 ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0004180506 згідно якого до ФОП ОСОБА_1 застосована штрафна санкція у сумі 250000 грн за роздрібну торгівлю пальним без наявності відповідної ліцензії;
- №0004170506 від 07.07.2020 яким до ФОП ОСОБА_1 застосована штрафна санкція в сумі 80000 грн за 4 необладнаних рівнеміра на резервуарах АЗС;
- № 0004160506 яким до ФОП ОСОБА_1 застосована штрафна санкція в сумі 11040,50 грн за роздрібну торгівлю пальним що не обліковано у встановленому законодавством порядку.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дотримався вимог законодавства під час призначення та проведення перевірки, у ході судового розгляду справи підтверджено факти вчинення позивачем порушень за які до нього застосовані штрафні санкції на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків.
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Абзацом 1 п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у зв'язку із введенням в Україні карантинних обмежень через розповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19.
29.05.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Так, абзацом 1 п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, дійсно встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у зв'язку із введенням в Україні карантинних обмежень через розповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19, однак крім:
- документальних позапланових перевірок з підстав визначених пп. 78.1.8 ПКУ ;
- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етиловою, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2., 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ.
Оскільки перевірка позивача призначена та проведена з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи позивача про безпідставність призначення перевірки згідно наказу від 11.06.2020 №1946.
Також колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відповідність вказаного наказу вимогам податкового законодавства, зокрема абзацу 3 п.81.1 ст.81 ПК України, а доводи апеляційної скарги беззаперечно не свідчать про помилковість такого висновку.
Щодо виявлених у ході перевірки порушень суд зазначає наступне.
Законом України №2628-VІІІ від 23.11.2018 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирали чинності з 01 липня 2019 року.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, регламентуються Законом України №481/95-ВР
Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Згідно статті 15 Закону №481/95-ВР, імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб'єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Відповідно до частин першої, другої статті 17 Закону №481/95-В, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії у розмірі 250000,00 гривень.
Встановлено, що позивачем не заперечувався факт відсутності станом на 01.07.2019 ліцензії на роздрібну торгівлю пальним. Ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі пальним ФОП ОСОБА_1 отримана 04.09.2020.
На підставі щоденних звітних фіскальних чеків за період 01.07.2019 по 03.09.2019, Z-звітів з №1272 по №1313 встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним з АЗС за місцезаходженням: АЗС, АДРЕСА_1 без наявності відповідної ліцензії. Так, 01.07.2019 реалізовано згідно Z-звіту РРО №1272: ДП 8,01 л на суму 212,27 грн; А-92 1,92 л на суму 49,92 грн; А-95 1,07 л на суму 29,96 грн; А-92 7,07 л на суму 200,56 грн. Всього реалізовано ПММ за вказаний період на загальну суму 33032,40 грн без придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Отже, беззаперечно встановлено факт провадження позивачем роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.
З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №№0004180506 від 07.07.2020, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії в розмірі 250 000 грн.
Відповідно до п.11,12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Відповідно до ч.6 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.
Згідно ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, що не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним, що не обліковано у встановленому законодавством порядку за місце реалізації, а саме на початок зміни в РРО не внесено пальне ДП в кількості 104,78 л по ціні 17,90 грн, бензин А-95 а кількості 81,95 л по ціні 19,00 грн, бензин А-92 в кількості 111,19 л по ціні 17,00 грн.
Стаття 20 Закону України від 06.07.95 р. №265/95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки загальна вартість реалізованого пального, що не обліковане у встановленому законодавством порядку за місцем реєстрації становить 5520,25 грн, апеляційний суд вважає обґрунтованим застосування до позивача штрафних санкції в розмірі подвійної вартості таких товарів - 11040,50 грн за не обліковане пальне у встановленому законодавством порядку на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.07.2020 №0004160506.
Відповідно до пп. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
Згідно 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України розпорядник акцизного складу це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Пунктом 230.1 ст.230 ПК України визначено, що акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.
За змістом п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, норми п.230.1 ст. 230 цього Кодексу щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2017 року.
Відповідно до ст.230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку (далі - Порядок).
Згідно пп.3 п.2 Порядку, резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.
Відповідно до пп.4 п.2 Порядку обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
З огляду на положення п. 22 підрозд. 5 розд. XX ПК України та відповідно до п. 12 підрозд. 5 розд. XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
1) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яка перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019;
2) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019;
3) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020.
Тобто, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Отже, резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, з 01.01.2020 повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Пункт 128 прим.1.1 ст.128 прим.1 ПК України передбачає, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, та/або незареєстрований витратомір-лічильник.
Згідно акту перевірки ФОП ОСОБА_1 здійснює роздрібну торгівлю пальним за адресою: АЗС, АДРЕСА_1 , з резервуарів, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, що не обладнані рівнемірами: резервуар № 1 бензин А-92 по ціні 17,00 грн, резервуар №2 дизпаливо по ціні 17,90 грн, резервуар № 3 бензин А-95 по ціні 19,00 грн, резервуар № 4 бензин А-92 по ціні 17,00 грн.
Так, до перевірки не надано жодних документів щодо встановлення та повірки таких рівномірів. При цьому, акт перевірки підписано службовою особою без зауважень, а позивач не надано суду доказів щодо встановлення повірки таких рівномірів.
З огляду на невиконання позивачем обов'язку обладнати резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі станом на 01.01.2020, та встановленим перевіркою фактом їх відсутності станом на 16.06.2020, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за відповідне порушення податкового законодавства на підставі податкового повідомлення-рішення №0004170506 від 07.07.2020.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.