Справа № 825/632/17 Головуючий у 1 інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
11 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Бужак Н.П.
Черпіцької Л.Т.
За участю секретаря Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції, при цьому, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року відмовлено у відкритті провадження.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Закрито касаційне провадження касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не прибув в судове засідання без поважних причин, заяви про відкладення або про розгляд справи за його відсутності від позивача, також, не надійшло.
З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення оскаржуваної ухвали), суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.
Отже, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід відповісти на такі питання: чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності; чи перешкоджає неявка позивача розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов подано до суду представником позивача Куліш Валерієм Ігоровичем, оскільки, сам позивач - ОСОБА_1 перебував у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України (далі - Чернігівське ПТПІ ДМС України).
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції вказав, що позивач або його повноважний представник в судове засідання 11.07.2017 року не з'явились, про час і місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Так, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року клопотання про зупинення провадження у справі - задоволено. Зупинено провадження у справі № 825/632/17 із встановленням терміну до 11.07.2017 на 11:00.
Разом з тим, 19 травня 2017 року до суду першої інстанції від представника ОСОБА_1 - Мельничука Василя Івановича (який діяв на підставі довіреності від 22 червня 2016 року, підписаної ОСОБА_1, перекладачем Шуригою І.М. та підпис засвідчено заступником директора Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України Чавою П.В.) надійшла заява про зміну предмету адміністративного позову, в якій, представник позивача, зокрема, просив оголосити перерву у судовому засіданні.
Також, 17 липня 2017 року та 19 липня 2017 року електронною поштою до Чернігівського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшли клопотання, в яких позивач просив суд першої інстанції зобов'язати Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України доставити його до суду першої інстанції, для участі у судовому засіданні, призначеному на 20 липня 2017 року.
Крім того, 20 липня 2017 року електронною поштою до Чернігівського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому позивач просив не розглядати позов без його участі.
Вищевказані обставини вказують на те, що позивач - ОСОБА_1 бажав брати участь у судовому засіданні, призначеному на 20 липня 2017 року та просив суд першої інстанції зобов'язати Чернігівський ПТПІ ДМС України доставити його до суду для участі в даному засіданні суду, а також, заперечував щодо проведення судового засідання без його участі.
З огляду на вищезазначене, висновок суду першої інстанції про те, що позивач повторно не прибув в судове засідання без поважних причин, заяви про відкладення або про розгляд справи за його відсутності від позивача, також, не надійшло, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, позивач повідомляв суд про бажання взяти участь у судовому засіданні, однак був позбавлений можливості самостійно з'явитися у судове засідання, у зв'язку з перебуванням у Чернігівському ПТПІ ДМС України, та просив суд зобов'язати Чернігівське ПТПІ ДМС України доставити його.
Матеріали справи, також, містять клопотання представника ОСОБА_1 - Мельничука В.І. від 20 липня 2017 року, в якому він повідомляв про неможливість з'явитися в судове засідання, призначене на 20 липня 2017 року та просив перенести судовий розгляд.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі Bellet v. France, Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»).
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у справі "Амюр проти Франції" (рішення від 25 червня 1996 року) та у справі "Дугуз проти Греції"(рішення від 06 березня 2001 року) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, залишення позовної заяви без розгляду унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Бужак Н.П.
Черпіцька Л.Т.
Повний постанови виготовлено 15.01.2021 р.