Справа № 826/15355/16 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
15 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Губської Л.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПУАТ «Фідобанк» Білої І.В. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПУАТ «Фідобанк» Коваленко О.В., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії
03.10.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПУАТ «Фідобанк» Коваленко О.В., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, яким просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленко О.В;
- внести ОСОБА_1 , громадянина Індії, посвідка на постійне проживання НОМЕР_1 від 21 березня 2013 року, видана органом: 8001, реєстраційний номер облікової картки латника податків НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до списку осіб, яким призначені виплати відшкодування за вкладами ПУАТ «ФІДОБАНК» у розмірі, що не перевищує 200 000 (двохсот тисяч) грн;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленко О.В. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , громадянина Індії, посвідка на постійне проживання НОМЕР_1 від 21 березня 2013 року, видана органом: 8001, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПУАТ «ФІДОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №343484-840/2015 від 18 грудня 2015 року (депозитний рахунок № НОМЕР_3 ) на суму депозиту 130 000 (сто тридцять тисяч) доларів США 00 центів та Договором банківського вкладу №380735-840/2016 від 04 лютого 2016 року (депозитний рахунок № НОМЕР_4 ) на суму депозиту 170 000 (сто сімдесят тисяч) доларів США 00 центів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що бездіяльність Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка О.В. щодо не включенні його до повного переліку вкладників ПАТ «Фідобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є протиправною, такою що порушує законне право позивача на отримання суми вкладу в межах гарантованого відшкодування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 р. адміністративний позов задоволено повністю:
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленко О.В;
Зобов'язано внести ОСОБА_1 , громадянина Індії, посвідка на постійне проживання НОМЕР_1 від 21 березня 2013 року, видана органом: 8001, реєстраційний номер облікової картки латника податків НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до списку осіб, яким призначені виплати відшкодування за вкладами ПУАТ «ФІДОБАНК» у розмірі, що не перевищує 200 000 (двохсот тисяч) грн;
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленко О.В. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , громадянина Індії, посвідка на постійне проживання НОМЕР_1 від 21 березня 2013 року, видана органом: 8001, реєстраційний номер облікової картки латника податків НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПУАТ «ФІДОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №343484-840/2015 від 18 грудня 2015 року (депозитний рахунок № НОМЕР_3 ) на суму депозиту 130 000 (сто тридцять тисяч) доларів США 00 центів та Договором банківського вкладу №380735-840/2016 від 04 лютого 2016 року (депозитний рахунок № НОМЕР_4 ) на суму депозиту 170 000 (сто сімдесят тисяч) доларів США 00 центів.
Приймаючи у справі рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при його прийнятті судом першої інстанції були неповністю з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, зокрема, судом проігнорований факт того, що вклади позивача повністю були йому повернуті шляхом задоволення вимог іпотекодавця, яким є позивач за рахунок предмета іпотеки.
Позивачем подано відзиву на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.
Третьою особою також подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано доводи апеляційної скарги.
Відповідно до ст.311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до заяви про розміщення банківського вкладу «іменні депозитні сертифікати» 18 грудня 2015 року ПУАТ «ФІДОБАНК» укладено з позивачем договір банківського вкладу №343484-840/2015 від 18 грудня 2015 року на суму депозиту 130 000 доларів США. (а.с.8)
04 лютого 2016 року у відповідності до заяви про розміщення банківського вкладу «іменні депозитні сертифікати» між позивачем та ПУАТ «ФІДОБАНК» було укладено договір банківського вкладу № 380735-840/2016 від 04 лютого 2016 року на суму депозиту 170 000 доларів США. (а.с.9)
20 червня 2016 року на адресу позивача надійшов лист за вих№2-3-2-2/679-ВА-ОГ від 17 червня 2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленко О.В., яким повідомлено, що на підставі рішення Національного банку України №8 від 20.05.2016 «Про віднесення ПУАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №783 від 20.05.2016 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку та про те, що Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день.
27.07.2016 позивач надіслав на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка О.В. заяву з вимогою внести останнього в список осіб, яким призначені виплати відшкодування коштів за вкладами у розмірі 200000,00 грн. Однак, відповіді на вказане звернення позивач не отримав.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2018 року у справі № 826/10790/16, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року залишено без змін, встановлено відсутність будь-яких підстав щодо не включення позивача до переліку вкладників.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
На підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016 №8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.05.2016 №783"Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ФІДОБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "ФІДОБАНК" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20.05.2016 до 19.06.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "ФІДОБАНК", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленку Олександру Володимировичу строком на один місяць з 20.05.2016 до 19.05.2016 включно.
Правлінням Національного банку України 18.07.2016 прийнято рішення № 142-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ФІДОБАНК" на підставі якого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1265 від 19.07. 2016 "Про початок ліквідації ПАТ "ФІДОБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку, яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 20.07. 2016 року по 19.07.2018 включно та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "ФІДОБАНК", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Коваленку Олександру Володимировичу з 20.07.2016 до 19.07.2018 включно.
На офіційному сайті Фонду 21.07.2016 опубліковано оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 19.07.2016 №1265, "Про початок процедури ліквідації ПУАТ "ФІДОБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 22.07.2016 розпочинає виплати коштів вкладникам зазначеного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ "ФІДОБАНК" з 22.07.2016 до 02.09.2016 включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: ПАТ "АЛЬФА Банк"; ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО"; ПАТ "КРЕДОБАНК"; ПАТ "ПУМБ"; ПАТ "ПІВДЕННИЙ"; АБ "УКРГАЗБАНК".
Позивач 27.07.2016 звернувся до Уповноваженої особи із заявою, в якій просив внести його до списку осіб, яким призначені виплати відшкодування за вкладами ПУАТ "ФІДОБАНК" к розмірі, що не перевищує 200 000 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (надалі - Закон N 4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №4452-VI (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Згідно з аналізованими положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають здійснити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38; прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що за змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI, право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, довести суду такі обставини. Тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.
Також, згідно частини 3 статті 36 Закону № 4452-VI є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду.
Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38, а також у ч. 3 ст. 36 Закону № 4452-VI.
За наведених обставин та правових норм, позивач є вкладником в розумінні Закону №4452-VI, оскільки на його особовому рахунку знаходились кошти у вказаній сумі до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.
Правочини, укладені позивачем з Банком апелянт не ставить під сумнів на предмет їх нікчемності. Умови таких договорів не передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що апелянт не ставить під сумнів наявність самого вкладу, а лише вважає, що вклади позивача повністю були йому повернуті шляхом задоволення вимог іпотекодавця, яким є позивач за рахунок предмета іпотеки.
На підтвердження своїх доводів відповідачем надано апеляційному суду договір іпотеки від 30.10.2015 року із додатковим угодами №1 та №2 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого предмет іпотеки перейшов до права власності позивачу.
Однак, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними з огляду на таке.
Згідно ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
При цьому, боржником та іпотекодавцем виступав саме Банк, а не Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, і цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
За змістом ст. 3 Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Однак, ч. 4 ст. 26 Закону вказує на виключний перелік обставин за яких Фонд не відшкодовує кошти, серед яких Фонд не відшкодовує кошти:
1) передані банку в довірче управління;
2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;
4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення);
5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення);
6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;
7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;
8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;
9) за вкладами у філіях іноземних банків;
10) за вкладами у банківських металах;
11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Жодна із вищевказаних підстав, для відмови у відшкодуванні коштів, у наданій апеляційній скарзі Відповідач не зазначив, що однозначно вказує на його протиправну бездіяльність.
Відтак, зважаючи на те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним у регулюванні правовідносин щодо виплати Фондом відшкодування за вкладами; відсутність законодавчо передбачених підстав для відмови у відшкодуванні коштів за вкладом позивача; гарантування Фондом кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом позовні вимоги позивача є обгрунтованими.
Однак, як було встановлено судом, процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку розпочата Фондом з 20 травня 2016 року (рішення виконавчої дирекції Фонду від 20 травня 2016 року № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Фідобанк», 18 липня 2016 року рішенням Правління Національного банку України № 142-рш вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Фідобанк».
Слід зазначити, що до Закону № 4452-VІ були внесені зміни Законом України від 16 липня 2015 року № 629-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку», які набрали чинності з 01 липня 2016 року, тобто в період між початком процедури виведення Фондом ПАТ «Фідобанк» з ринку та процедурою ліквідації цього банку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-УІ (у редакції, чинній до 01 липня 2016 року і після) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
До 01 липня 2016 року частина друга цієї ж статті передбачала, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Після 01 липня 2016 року - вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Положення статті 27 Закону № 4452-VІ до 01 липня 2016 року передбачали, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Положення п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на час розгляду справи) передбачають складення переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, останнім абзацом визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Тому, колегія суддів вважає, що належним способом захисту права позивача є зобов'язання Уповноваженої особи включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року у справі №826/15870/17, від 02.04.2020 р. у справі № 815/6306/15, від 27.05.2020 р. у справі № 818/3700/15.
Посилання відповідача, що 09.09.2016 спір розв'язаний позасудим врегулюванням вимог іпотекодержателя, оскільки вклади позивача повністю були йому повернуті шляхом задоволення вимог іпотекодавця, яким є позивач за рахунок предмета іпотеки, не заслуговують на увагу з вищевикладених підстав та відкритим провадженням у Дарницькому районному суді м. Києва у справі № 753/23075/16-ц, де за зустрічним позовом ПУАТ «ФІДОБАНК» до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб визнає протиправними дії приватного нотаріуса, скасовує нотаріальні дії, визнає недійсним свідоцтво про право власності та визнає право власності.
Тобто, у справі №753/23075/16-ц ПУАТ «ФІДОБАНК» в судовому порядку скасовує проведене на користь ОСОБА_1 (Позивача) позасудове врегулювання вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем не доведено правомірності своєї позиції, суду не надано належних та допустимих доказів.
За змістом ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПУАТ «Фідобанк» Білої І.В. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 р. задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПУАТ «Фідобанк» Коваленко О.В., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПУАТ «Фідобанк» Коваленко О.В. щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині невключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПУАТ «Фідобанк» включити інформацію про ОСОБА_1 , громадянина Індії, посвідка на постійне проживання НОМЕР_1 від 21 березня 2013 року, видана органом: 8001, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів у розмірі, що не перевищує 200 000 (двохсот тисяч) грн, за вкладами у ПУАТ «ФІДОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №343484-840/2015 від 18 грудня 2015 року (депозитний рахунок № НОМЕР_3 ) на суму депозиту 130 000 (сто тридцять тисяч) доларів США 00 центів та Договором банківського вкладу №380735-840/2016 від 04 лютого 2016 року (депозитний рахунок № НОМЕР_4 ) на суму депозиту 170 000 (сто сімдесят тисяч) доларів США 00 центів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
А.Г. Степанюк