Справа № 640/7806/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Аблов Є.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
15 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Кузьмишиної О.М., Степанюка А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач) в якому просив:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з позивачем при звільненні;
2) стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 листопада 2018 року по 24 лютого 2020 року в сумі 295 927,72 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року зазначений позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Так, матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено останньому п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали, у зв'язку з несплатою судового збору.
У вказаній ухвалі Окружний адміністративний суд міста Києва повідомив позивача про наслідки передбачені частиною 15 статті 171 КАС України, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде залишена без розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2020 року зазначений позов залишено без розгляду.
Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на 08.09.2020 року, з урахуванням часу на поштовий обіг, позивач недоліків позовної заяви не усунув, інших заяв, клопотань до суду не подавав.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції залишаючи без руху позовну заяву, після відкриття провадження по даній справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 має сплачувати судовий збір за подання даної позовної заяви в розмірі 3800,00 грн.
Так, судом першої інстанції зазначено, що в обґрунтування підстави для звільнення від сплати судового збору, позивач посилався на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тобто як учасник бойових дій.
Разом з тим, на думку суду першої інстанції, лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно наявності статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
У даному випадку, предметом позову є оскарження бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо затримки розрахунку при звільненні.
Відтак, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано зв'язку заявлених ним позовних вимог із порушенням його прав як військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, з огляду на наступне.
Відповідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто, законодавцем чітко визначено категорію осіб, які мають статус учасника бойових дій, і такі особи звільняються від сплати судового збору за подання позовної заяви, незалежно від предмету спору, і в будь-якій судовій інстанції.
Головним критерієм для звільнення від сплати судового збору виступає подання позовної заяви щодо порушення особистих прав та законних інтересів.
Крім того, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що позивач - ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.9), і зазначене є окремою підставою для звільнення останнього від сплати судового збору.
Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції було безпідставно та необґрунтовано залишено без руху позовну заяву та, як наслідок, залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції від 08.09.2020 року зазначено, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 року про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 20.08.2020 року, що підтверджується матеріалами справи, проте, вказані обставини не відповідають дійсності, адже в матеріалах справи міститься невручений конверт і додатки до нього, з якого вбачається, що ОСОБА_1 вказана ухвала суду першої інстанції отримана не була (а.с.67-69).
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового та необґрунтованого висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що нерозгляд даної справи по суті позовних вимог створює штучні перешкоди для позивача стосовно його доступу до правосуддя для захисту своїх прав, свобод та інтересів.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
У зв'язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 169, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року про залишення позову без розгляду - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 15.01.2021 року