Справа № 320/6595/20 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.
14 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 про відмову у наданні компенсації відповідно до Постанови №450, визнати протиправним рішення військової частини НОМЕР_2 про відмову у виправленні помилки військової частини НОМЕР_1 , зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату компенсації за піднайом житла з дня реєстрації відповідно до рапорту позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху ним було надано позовну заяву в новій редакції, відповідні документи та пояснення щодо звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідачі відзиви на апеляційну скаргу не подавали. Будь-які їх письмові пояснення в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.ст.311-312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позивач не надав суду жодних витребуваних документів, в тому числі: оновленої позовної заяви із викладенням у резолютивній частині позовних вимог до кожного з відповідачів, з зазначенням їх повних найменувань; з викладенням обставин, якими підтверджені заявлені позовні вимоги з посиланням на докази, якими підтверджені ці обставини, в тому числі з якого часу позивач перебуває на військовій службі, у якому статусі з посиланням та наданням суду доказів, якими це підтверджено (наказ командира військової частини про прийняття на службу та умови її проходження; витяг із послужного списку і т.п.); місця розташування господарської будівлі, в якій проживає позивач із представленням суду технічного паспорту на неї; подання суду доказів відсутності у позивача та/або членів його сім'ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам або наявності житлового приміщення площа якого не відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомості бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім'ї); копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування) позивача, видані органом реєстрації та кожного члена його сім'ї (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім'ї, видану командиром (начальником) цієї в/ч ); з викладенням обставин щодо того коли, кому та якого змісту позивачем було подано рапорт; визначення загального розміру компенсаційних виплат за одержанням яких звернувся позивач, з визначенням всіх її складових; конкретизацією вимог до кожного із суб'єктів звернення із чітким викладенням виду компенсаційних виплат, їх розміру та назви нормативного документу, на який посилається заявник у резолютивній частині позовної заяви; також конкретизацією позовних вимог в частині дій, які має вчинити відповідач на користь заявника; з зазначенням переліку документів, які були долучені до рапорту на ім'я командира військової частини та представленням їх копій суду; засвідчених копій документів у відповідності до вимог п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована систем організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 позовну заяву залишено без руху, з огляду на її невідповідність нормам процесуального законодавства, з наданням заявником строку для усунення недоліків на протязі десяти днів з моменту одержання копії цієї ухвали шляхом подання позовної заяві у новій редакції, із зазначенням у ній: поштової адреси позивача; коду ЄДРПОУ в/ч НОМЕР_2 ; засобів зв'язку та адреси електронної пошти в/ч НОМЕР_2 ; вказати обставини, якими підтверджені заявлені позовні вимоги з посиланням на докази, якими підтверджені ці обставини, в тому числі з якого часу позивач перебуває на військовій службі, у якому статусі з посиланням та наданням суду доказів, якими це підтверджено (наказ командира військової частини про прийняття на службу та умови її проходження; витяг із послужного списку і т.п.); місця розташування господарської будівлі, в якій проживає позивач із представленням суду технічного паспорту на неї; подання суду доказів відсутності у позивача та/або членів його сім'ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам або наявності житлового приміщення площа якого не відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомості бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім'ї); копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування) позивача, видані органом реєстрації та кожного члена його сім'ї (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім'ї, видану командиром (начальником) цієї в/ч ); викладення обставин щодо того коли, кому та якого змісту позивачем було подано рапорт; визначення загального розміру компенсаційних виплат за одержанням яких звернувся позивач, визначенням всіх її складових; конкретизацією вимог до кожного із суб'єктів звернення із чітким викладенням виду компенсаційних виплат, їх розміру та назви нормативного документу, на який посилається заявник у резолютивній частині позовної заяви; також конкретизацією позовних вимог в частині дій, які має вчинити відповідач на користь заявника; переліку документів, які були долучені до рапорту на ім'я командира військової частини та представленням їх копій суду; обґрунтування порушення прав та інтересів позивача діями та рішенням відповідачів із розкриттям змісту порушених прав; надання квитанції про сплату судового збору у розмірі 2522,40 грн.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачем 01.09.2020 подано заяву, до якої долучено нову редакцію позовної заяви, в якій зазначено поштову адресу та засоби зв'язку учасників справи, вказано обставини на обґрунтування заявлених позовних вимог, подано наявні у позивача докази та заявлено клопотання про витребування у відповідача доказів, яких немає у позивача, надано обґрунтування щодо звільнення від сплати судового збору та зазначено, що витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомості з бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, що належить позивачу та членам його сім'ї будуть надані пізніше, у зв'язку із завантаженістю Центру надання адміністративних послуг та святковими і вихідними днями.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 відмовлено у клопотанні про витребування доказів та продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з моменту одержання копії ухвали, шляхом надання оновленої позовної заяви із викладенням у резолютивній частині позовних вимог до кожного з відповідачів, з зазначенням їх повних найменувань; з викладенням обставин, якими підтверджені заявлені позовні вимоги з посиланням на докази, якими підтверджені ці обставини, в тому числі з якого часу позивач перебуває на військовій службі, у якому статусі з посиланням та наданням суду доказів, якими це підтверджено (наказ командира військової частини про прийняття на службу та умови її проходження; витяг із послужного списку і т.п.); місця розташування господарської будівлі, в якій проживає позивач із представленням суду технічного паспорту на неї; подання суду доказів відсутності у позивача та/або членів його сім'ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам або наявності житлового приміщення площа якого не відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомості бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім'ї); копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування) позивача, видані органом реєстрації та кожного члена його сім'ї (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім'ї, видану командиром (начальником) цієї в/ч ); викладення обставин щодо того коли, кому та якого змісту позивачем було подано рапорт; визначення загального розміру компенсаційних виплат за одержанням яких звернувся позивач, визначенням всіх її складових; конкретизацією вимог до кожного із суб'єктів звернення із чітким викладенням виду компенсаційних виплат, їх розміру та назви нормативного документу, на який посилається заявник у резолютивній частині позовної заяви; також конкретизацією позовних вимог в частині дій, які має вчинити відповідач на користь заявника; переліку документів, які були долучені до рапорту на ім'я командира військової частини та представленням їх копій суду; обґрунтування порушення прав та інтересів позивача діями та рішенням відповідачів із розкриттям змісту порушених прав та засвідчення усіх копій документів у відповідності до вимог п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована систем організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 - відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші копії документа.
16.09.2020 до суду першої інстанції засобами електронного поштового зв'язку надійшла заява позивача про долучення документів відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2020, до якої додано копії інформаційних витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідок про реєстрацію місця проживання позивача і членів його сім'ї.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з моменту одержання копії цієї ухвали.
Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем копії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2020, а тому відсутні підстави вважати, що наданий встановлений судом строк завершився станом на момент постановлення ухвали від 22.09.2020 про повернення позовної заяви.
При цьому, заява позивача про долучення документів, яка надійшла до суду першої інстанції 16.09.2020 стосувалась виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2020, в той час, як ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 визначено додаткові вимоги щодо усунення виявлених судом недоліків та вказана ухвала позивачем отримана не була.
Таким чином, оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції передчасно, до завершення встановленого судом строку на усунення недоліків позовної заяви, за відсутності визначених п.1 ч.4 ст.169 КАС України підстав, я тому не може бути визначена законною та підлягає скасуванню.
Крім того, положеннями ст.ст.160, 161 КАС України не визначено обов'язку позивача подавати докази на яких ґрунтуються його вимоги, у випадку їх відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.173 КАС України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною 2 ст.180 КАС України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; роз'яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Таким чином, суд першої інстанції має достатньо процесуальних засобів, передбачених КАС України, для повного та всебічного з'ясування обставин справи, уточнення позовних вимог, витребування доказів, з метою винесення законного і об'єктивного рішення по справі.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладені обставини, враховуючи, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви не завершився, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року про повернення позовної заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст постанови виготовлено 14 січня 2021 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма