Справа № 620/2419/20 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.
14 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 17.09.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати позивачу до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період її роботи з 15.07.1980 по 20.08.1992 та призначити з 21.06.2019 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на день звернення до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах її загальний трудовий стаж становив 38 років 01 місяців 24 дні (пільговий стаж - 11 років 5 місяць 17 днів), а посади, які вона займала під час роботи на ЗАТ ВТФ «Сіверянка», дають право на пільгову пенсію за Списком №2.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначив, що у зв'язку із відсутністю пільгової довідки, яка б відповідала вимогам чинного законодавства та підтверджувала необхідний для призначення пенсії по Списку №2 стаж, у ГУПФУ в Чернігівській області відсутні підстави для призначення позивачу пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що документальне підтвердження того, що позивач працювала на роботах зі шкідливими умовами праці, відсутнє.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с.11-15) позивач працювала: на Чернігівській фабриці гумотехнічних виробів (з 18.03.1992 - Чернігівська швейна фабрика Сіверянка, з 28.12.1993 - AT закритого типу виробничо-торгова фірма Сіверянка, з 20.05.2011 - ПАТ виробничо-торгова фірма Сіверянка) за такими спеціальностями: з 15.07.1980 - учениця швеї швейного цеху; з 01.09.1980 - швачка 2 розряду; з 25.12.1987 - швачка 3 розряду; з 01.09.1988 - оператор швейного обладнання 3 розряду; з 01.08.1992 - оператор швейного обладнання того ж цеху з нормальними умовами праці; з 04.10.1994 - швачка 3 розряду цеху №2; з 07.06.2004 - швачка 3 розряду цеху № 3; з 18.06.2004 - звільнена.
21.06.2019 позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 18.10.2019 за № 3339/03-21 відповідач відмовив в призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на пільгових умовах по Списку № 2 на підставі невідповідності записів в трудовій книжці та довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Позивач не погоджуючись з відмовою відповідачів в зарахуванні пільгового стажу певних періодів роботи, а також в призначенні їй пенсії на пільгових умовах, звернулась із даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що трудовою книжкою підтверджується факт роботи позивача зі шкідливими умовами праці у період з 15 липня 1980 року по 01 серпня 1992 року на посадах учениці швачки і швачки та довідкою ПАТ ВТФ «Сіверянка» від 20 травня 2019 року № 5 підтверджується, що позивач працювала повний робочий день і виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту, які згідно постанов Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 та Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно з п. 2 розділу XV вказаного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно із пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.
У відповідності до абз. 1 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Зазначена норма права передбачає, що умовою призначення пенсії на пільгових умовах є проведення атестації робочих місць.
Разом з тим, проведення атестації робочих місць було запроваджене Законом України «Про пенсійне забезпечення», що прийнятий 05 листопада 1991 року.
У свою чергу Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, яка набула чинності 21 серпня 1992 року.
Як раніше зазначалося, позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу її роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 15 липня 1980 року по 20 серпня 1992 року, тобто за період, протягом якого закон не встановлював вимоги щодо атестації робочого місця та не визначав порядок її проведення.
Відтак, умова щодо обов'язкового проведення атестації робочого місця до спірних правовідносин не застосовується.
Перевіряючи наявність інших умов, з якими абз. 1 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пов'язує можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах, колегія суддів прийшла до таких висновків.
Позивач вважає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, адже досягла 50 років, має страховий стаж не менше 25 років, а також стаж роботи зі шкідливими умовами не менше 10 років.
Позивач стверджує, що спеціальний трудовий стаж набула під час роботи ПАТ ВТФ «Сіверянка» у період з 15 липня 1980 року по 20 серпня 1992 року на посадах учениці швачки і швачки. На підтвердження своїх доводів позивач надала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області трудову книжку та довідку ПАТ ВТФ «Сіверянка» від 20 травня 2019 року № 5 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У свою чергу відповідач вважає, що у позивача відсутній спеціальний трудовий стаж, адже факт виконання робіт із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 не підтверджується первинними документами.
У відповідності до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, уточнююча довідка є обов'язковою, якщо у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Як раніше зазначалося, під час вирішення питання щодо наявності права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» належить перевіряти умови роботи, зокрема, чи були вони шкідливими та важкими. Відтак, трудова книжка може бути визнана достатнім підтвердженням спеціального трудового стажу лише за умови наявності у ній записів про характер виконуваної позивачем роботи.
Дослідивши трудову книжку позивача, колегія суддів встановила, що вона містить записи про те, що у період з 15 липня 1980 року по 18 червня 2004 року вона працювала у ПАТ ВТФ «Сіверянка» на таких посадах: з 15 липня 1980 року - учениця швачки швейного цеху; з 01 вересня 1980 року - швачка 2 розряду; з 25 грудня 1987 року - швачка 3 розряду; з 01 вересня 1988 року - оператор швейного обладнання 3 розряду; з 01 серпня 1992 року - оператор швейного обладнання того ж цеха з нормальними умовами праці; з 04.10.1994 року - швачка 3 розряду цеху №2; з 07.06.2004 року - швачка 3 розряду цеху №3.
Тобто, записи у трудовій книжці свідчать про те, що у період з 01 серпня 1992 року по 03 жовтня 1994 року позивач працювала на посадах з нормальними умовами праці.
Натомість відомості про характер роботи, яку позивач виконувала у період з 15 липня 1980 року по 01 серпня 1992 року, в трудовій книжці відсутні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що надання уточнюючої довідки ПАТ ВТФ «Сіверянка» від 20 травня 2019 року № 5 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній було обов'язковим.
Відповідно до довідки ПАТ ВТФ «Сіверянка» від 20 травня 2019 року № 5, у період з 15 липня 1980 року по 31 грудня 1991 року позивач виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту за професією (посадою) учениці швачки та швачки, що передбачена п. 4 підрозділу 1 розділу 11 Списком № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.
Повноваження органів Пенсійного фонду України у правовідносинах, пов'язаних із призначенням пенсії, визначені у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
У відповідності до п. 4.2 вказаного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Зазначена норма надає органу, що призначає пенсію, право перевіряти обґрунтованість видачі довідок, які впливають на можливість призначення пенсії чи здійснення її перерахунку.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з метою перевірки обґрунтованість видачі довідки від 20 травня 2019 року № 4, звернулося до ПАТ ВТФ «Сіверянка» із запитом про надання документів, які підтверджують достовірність зазначеної у ній інформації.
Разом із тим, відповідач вказує, що провести зустрічну звірку не можливо, оскільки ПАТ ВТФ «Сіверянка» повідомило відповідача про неможливість надання запитуваних документів у зв'язку з тим, що чисельна кількість працівників товариства складає 1 особу - виконуючого обов'язки голови правління. Також повідомлено, що ПАТ ВТФ «Сіверянка» не здійснює господарської діяльності та не має відділу кадрів, у зв'язку з чим документації не ведеться і практично не систематизується.
При цьому, проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки від 20 травня 2019 року № 5 не залежало від позивача, однак колегія суддів одночасно враховує також інші обставини, які свідчать про те, що зазначені у ній відомості є непідтвердженими.
Однак, згідно з довідкою від 20 травня 2019 року № 5 позивач виконувала роботу за професією, що передбачена Списком № 2, до 31 грудня 1991 року. Разом з тим, у трудовій книжці відсутні записи, які б підтверджували переведення позивача з 01 січня 1992 року на іншу посаду чи до іншого цеху. Згідно записів у трудовій книжці посада позивача залишалася незмінною у період з 01 вересня 1988 року по 01 серпня 1992 року.
Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до наказу від 23 грудня 1993 року № 168 на Чернігівській швейній фабриці «Сіверянка» було проведено атестацію робочих місць та затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням відповідно до Списків № 1 та № 2. До переліку виробництв, віднесених до Списку № 2, були включені:
- хімічне виробництво резиново-технічної продукції, яке здійснював цех резиново-технічних виробів (посади: клейщик резинових деталей та виробів, вулканізаторщик, комплектувальник резиново-технічної продукції, контролер резиново-технічної продукції, слюсар-наладчик по ремонту і обслуговуванню технологічного обладнання, прибиральник виробничих приміщень, бригадир, майстер, технолог резиново-технічної продукції, начальник цеху);
- легка промисловість, до якої залучалися ремонтно-будівельний відділ, відділ головного механіка та механічна майстерня (посади: електрогазозварювальник).
Як раніше зазначалося, позивач працювала у швейному цеху на посадах учениці швачки та швачки.
Відтак, у подальшому в ході проведення атестації робочих місць цех, у якому працювала позивач та посади, які вона обіймала, не були включені до переліку виробництв та посад з важкими та шкідливими умовами праці.
У відповідності до п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Разом з тим, права на пенсію за віком на пільгових умовах за посадами «учениця швачки» та «швачки» швейного цеху за результатами атестації робочих місць, проведеної у грудні 1993 року, підтверджене не було.
Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що сумніви Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в обґрунтованості видачі ПАТ ВТФ «Сіверянка» довідку від 20 травня 2019 року № 5 були обґрунтованими, а рішення про відмову у включенні періоду роботи з 15 липня 1980 року по 20 серпня 1992 року до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - законним.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 14.01.2021.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова