Справа № 620/2628/20 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
14 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо встановлення позивачу у липні 2020 року пенсії, розмір якої обчислений на рівні 80% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області призначити позивачу з липня 2020 року пенсію у розмірі 94% відповідного грошового забезпечення для обчислення пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області сплатити на користь позивач суму недоотриманої пенсії за період з липня 2020 року по день фактичної виплати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно зменшено з липня 2020 року відсотковий розмір його пенсії до 80% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки він є особою, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 2, а максимальний розмір пенсії для таких осіб становить 95%, у зв'язку з чим вважає, що з липня 2020 року він протиправно позбавлений належного йому пенсійного забезпечення.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що на виконання судового рішення у справі №825/1743/18 з 22.08.2018 пенсію позивача було обчислено у розмірі 94% грошового забезпечення, а на виконання судового рішення у справі №825/232/18 з 01.01.2016 пенсію позивача перераховано у розмірі 80% грошового забезпечення. Щодо перерахунку позивачу пенсії у розмірі 94% грошового забезпечення з липня 2020 року зазначив, що пенсія позивачу зменшена не була, а під час проведення останнього перерахунку пенсії на виконання судового рішення основний розмір пенсії був обчислений у розмірі 80% грошового забезпечення. Також звернув увагу, що пенсію позивачу призначено з 22.08.2012, отже надалі проводяться перерахунки пенсії, а не нове її призначення.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано правомірністю прийнятого відповідачем рішення. Зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин у справі. Доводи апеляційної скарги збігаються з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.30).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі №825/232/18, яке набрало законної сили 25.04.2018, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Чернігівської області, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії, відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», у розмірі 80 відсотків від грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 80% грошового забезпечення, що підтверджується відповідним перерахунком, наявним в матеріалах справи (а.с.31).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №825/1743/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Чернігівської області, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівські області призначити позивачу з 22.08.2012 пенсію в розмірі 94% відповідного грошового забезпечення для обчислення пенсії та сплатити на його користь суму недоотриманої пенсії за період з 22.08.2012 по день фактичної виплати.
З матеріалів пенсійної справи позивача, вбачається, що на виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 22.08.2012, виходячи з 94% грошового забезпечення (а.с.17,32).
Відповідач зазначає, що різницю між сумою виплаченої пенсії та нарахованої на виконання судових рішень було включено до списків на виплату згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішення суду», який був чинний на момент виконання вказаних судових рішень.
Як вбачається з листа Пенсійного фонду України листа від 21.06.2020 №2800-030203-9/19983, за результатами розгляду документів, надісланих Головним управлінням за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №825/1743/18, Комісією з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду було прийнято рішення про повернення матеріалів боржнику з підстав, що період, за який нараховано доплату пенсії на виконання рішення суду у справі №825/1743/18, визначено невірно: пенсія обчислюється в розмірі 94% грошового забезпечення, визначеного на час призначення пенсії позивачу, з 22.08.2012 до дати проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». З 01.01.2016 розмір пенсії позивачу визначається на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі №825/232/18 (а.с.34).
З перерахунку від 26.06.2020 випливає, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2020 з урахуванням 80% грошового забезпечення (а.с.18,33).
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій, їх відповідності вимогам частини другої ст. 2 КАС України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Як встановлено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 у справі №825/1743/18, відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії в 2012 році, особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 2, максимальний розмір пенсії становив 95 процентів.
Водночас, при призначення позивачу у 2012 році пенсії, органом пенсійного забезпечення було встановлено розмір пенсії, обчислений відповідно до вказаної статті, на рівні 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Виходячи з вищенаведеного, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що вимога позивача щодо визнання протиправним встановлення позивачу в серпні 2012 року пенсії, розмір якої обчислений на рівні 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, є обґрунтованою та, зокрема, зобов'язали ГУ ПФУ в Чернігівські області призначити позивачу з 22.08.2012 пенсію в розмірі 94% відповідного грошового забезпечення для обчислення пенсії і сплатити на його користь суму недоотриманої пенсії за період з 22.08.2012 по день фактичної виплати.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, шо оскільки рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №825/1743/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018, встановлено право позивача на призначення з 22.08.2012 пенсії в розмірі 94% відповідного грошового забезпечення, а у даній справі позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення позивачу у липні 2020 року пенсії, розмір якої обчислений на рівні 80% відповідних сум грошового забезпечення, та зобов'язати відповідача призначити позивачу з липня 2020 року пенсію у розмірі 94% відповідного грошового забезпечення для обчислення пенсії, то встановлені у вищевказаних рішеннях суду у справі №825/1743/18 обставини мають преюдиційне значення у даній справі.
Крім то суд першої інстанції вірно вказав, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а у подальшому 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Тобто відсотковий розмір грошового забезпечення визначається з урахуванням вислуги років, при цьому при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Таким чином, враховуючи, що позивачу з 22.08.2012 призначено пенсію у розмірі 94% грошового забезпечення, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №825/1743/18, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018, то і перерахунок останньої повинен відбуватись, виходячи з вищевказаного розміру.
Положення Закону України від 27.03.2014 №1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким були внесені зміни до Закону № 2262-XII в частині визначення максимального розміру пенсії не більше 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, не розповсюджуються на порядок перерахунку пенсії позивачу, оскільки призведуть до зворотної дії у часі (дія нового нормативно-правового акта на відносини і факти, що мали місце до набуття ним чинності) та обмеження змісту і обсягу існуючих прав і свобод позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості посилань відповідача на визначення позивачу з 01.01.2016 розміру пенсії 80% грошового забезпечення на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі №825/232/18, оскільки вказане рішення суду прийнято раніше за рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №825/1743/18, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018, яким встановлено право позивача на призначення з 22.08.2012 пенсії в розмірі 94% відповідного грошового забезпечення, отже без урахування вказаних обставин.
Колегія суддів наголошує, що з 22.08.2012 пенсія позивача призначена у розмірі 94% грошового забезпечення і подальший перерахунок останньої повинен відбуватись, виходячи з вищевказаного розміру, тому дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо встановлення позивачу у липні 2020 року пенсії, розмір якої обчислений на рівні 80% відповідних сум грошового забезпечення є протиправними.
Враховуючи, що позивачу вже призначено пенсію з 22.08.2012 у розмірі 94% грошового забезпечення, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №825/1743/18, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018, вірним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області провести перерахунок пенсії позивача у розмірі 94% відповідного грошового забезпечення для обчислення пенсії з липня 2020 року та зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області сплатити на користь позивача суму недоотриманої пенсії за період з липня 2020 року по день фактичної виплати.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 14.01.2021.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова