Справа № 640/19407/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
14 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Проктер енд гембел Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Проктер енд гембел Україна" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2019 №0012474402.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Проктер енд гембел Україна" залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у податкового органу не було передбачених законом підстав для притягнення товариства до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такі податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, а відтак штрафи щодо їх несвоєчасної реєстрації не застосовуються.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Офісом великих платників податків Державної податкової служби проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна" (код ЄДРПОУ 19341005) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних виписаних податкових накладних/розрахунків коригування за результатом якої складено акт №27/28-10-44-02/19341005 від 06.09.2019 року (надалі - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при реєстрації податкових накладних, а саме:
- № 5784 на суму 87403,68 грн, дата реєстрації: 03.09.2019 року , днів затримки - 3;
- № 4977 на суму 105 556,42 грн, дата реєстрації: 08.08.2019 року , днів затримки - 115;
- № 4976 на суму 188 675,15 грн, дата реєстрації: 08.08.2019 року , днів затримки - 115;
- № 4975 на суму 94 696,56 грн, дата реєстрації: 08.08.2019 року , днів затримки - 54;
- № 4978 на суму 17387,92 грн, дата реєстрації: 08.08.2019 року , днів затримки - 39, що свідчить про порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: реєстрації податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів: до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ - 87403,68 грн.; від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ - 112 084,48 грн.,від 61 до 365 календарних днів на загальну суму ПДВ - 294 231,57 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0012474402 від 01.10.2019 року, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10% на суму 8 740, 37 грн., у розмірі 30% на суму 33 625,35 грн., у розмірі 40% на суму 117692,63 грн. Розмір штрафних санкцій всього становив 160 058,35 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з підпунктами "а", "б", "в" пункту 185.1 статті185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, ввезення товарів на митну територію України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-які з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податкуб) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 стаття 188 ПК України).
Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (далі - ПН), зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Реєстрація ПНРК до ПН у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків : для ПНРК до ПН, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для ПНРК до ПН, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до ПН отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
У відповідності до вимог п. 120-1.1 ст. 1201 ПКУ, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204 (остання редакція набрала чинності з 24.03.2018) (надалі Порядок № 1246).
Згідно з вимогами пункту 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 201.3, 201.9 статті 201 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 8 цього Порядку, передбачено,що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
В Порядку не міститься визначення поняття "реєстрація податкової накладної". Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Таким чином, наявність обов'язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
З 01 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 року № 1307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за №137/28267 (далі Порядок №1307) при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПК України, над фактичною ціною постачання.
Відтак, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов'язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН " 100000000000", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється. (ПН № 10 від 30.10.2017).
У разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку "Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)" такої накладної проставляється умовний ІПН "500000000000", а у рядку "Постачальник (продавець)" зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані. (ПН № 1 від 05.06.2018).
Згідно з пункту 3 Порядку № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Зі змісту податкових накладних/розрахунків коригування, які були предметом камеральної перевірки та порушення строків реєстрації яких, зафіксовано в акті перевірки, вбачається, що такі податкові накладні мали позначку в графі "не підлягає наданню отримувачу (покупцю)", а у їх верхній лівій частині зазначено тип причини " 14".
Відповідно до п.16 Порядку № 1307, таблична частина податкової накладної складається з двох розділів : А і Б.
Відповідно у графі 8 розділу Б зазначається код ставки, яка допоможе розпізнати, як оподатковуються товари/послуги.
Згідно пункту16 Порядку № 1307, до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема, до графи 8 - код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
У графі 8 зазначається код ставки : 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
До графи 9 - код пільги.
Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.
У графі 9 зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання ПН.
У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв'язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код " 99999999", а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПК України та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування.
До графи 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.
У графі 10 зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПК України, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов'язань.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем у рядку ІІ розділу А податкових накладених, відображено загальну суму ПДВ за основною ставкою, у рядку V відображено обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20), однак рядки VII-IX розділу А не заповнені.
Згідно абз. 8-10 п.п. 10 п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015, до розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така ПН, а саме у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ; у рядках II-IV зазначаються суми ПДВ, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI.
Абзацом 7 п.п.10 п.16 цього Порядку передбачено, що у клітинках ПН, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
Отже, заповнюючи графи I-VI Розділу А податкових накладних, позивач задекларував, що його операції, оподатковуються ПДВ. Тому в межах камеральної перевірки відповідач діяв добросовісно та не допустив порушень щодо встановлення відповідальності для позивача за допущене порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Операцій, зафіксованих у податкових накладних, що були об'єктом перевірки, що звільняються від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, судом не встановлено.
Відтак, позивачем не виконано вимоги п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, стосовно наявності двох обов'язкових складових, зокрема, що податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, коли законодавець виокремлює податкові накладні, які не надаються покупцю, та податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, ним застосовується слово "а також", разом з тим, п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України містить інші правові норми.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, Порядку № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 07.02.2019 у справі №808/3250/17, від 04.09.2018 у справі №816/1488/17 та від 19.05.20 у справі №820/2300/18.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо безпідставності та необґрунтованості доводів позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Вказані обставини встановлені судом першої інстанції апелянтом не спростовано.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності винесення відповідачем спірних податкових вимог про сплату боргу з єдиного соціального внеску.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Проктер енд гембел Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Проктер енд гембел Україна" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 14.01.2021року)