Справа № 263/12458/20
Провадження № 2-а/263/37/2021
15 січня 2021 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Хараджа Н.В., при секретарі Зарудній А.І., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Краснової І.О., представника відповідача Прудніченкової А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов Краснової Інни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області перебуває адміністративний позов Краснової Інни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення.
У судовому засіданні представник позивача заявила клопотання, з яким погодився позивач, про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням по адміністративній справі № 263/12457/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Крім того, заявила клопотання, погоджене з позивачем, про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ГУ ДМС України в Донецькій області про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця та особи без громадянства громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про заборону громадянину Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , подальшого в'їзду в Україну строком на 3 роки - №5 від 01.10.2020 до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання представника позивача про зупинення провадження по справі, посилаючись на непов'язаність цих справ, а також заперечувала проти задоволення клопотання про забезпечення позову, посилаючись на положення п. 10 Інструкції, відповідно до якого саме подання позову до суду є підставою для автоматичного зупинення виконання видворення особи з країни.
Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, як визначено пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи. При цьому об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Отже, зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається тоді, коли продовжувати розгляд справи надалі недоцільно, оскільки в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Суд враховує, що представник позивача звернулась до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. По справі № 263/12457/20 відкрито провадження та призначений розгляд справи на 05.11.2020 року. Рішення відсутне.
За цих обставин, суд дійшов висновку, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області № 263/12457/20 можуть бути встановлені факти, що матимуть преюдиційне значення для розгляду цієї справи.
З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 263/12457/20.
Щодо клопотання представника позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до положень ч. ч. 1, 2ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Насамперед, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Слід зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.
Ураховуючи обставини викладені заявником, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову дійсно може призвести до того, що до ухвалення рішення у даній справі існує об'єктивний ризик настання негативних та неповоротних наслідків, а саме, повернення позивача до країни походження, що у свою чергу, може унеможливити у майбутньому виконання рішення суду.
Крім того, згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Таким чином, перевіривши зазначені представником позивача доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про їх обґрунтованість та про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями72,73,77,78, 150, 236,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зупинити провадження у справі № 263/12458/20 за позовом Краснової Інни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення до набрання законної сили рішення у справі № 263/12457/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Роз'яснити учасникам справи, що провадження у справі буде поновлено після набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 263/12457/20.
Зупинити дію рішення ГУ ДМС України в Донецькій області про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця та особи без громадянства громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про заборону громадянину Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , подальшого в'їзду в Україну строком на 3 роки - №5 від 01.10.2020 до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Н.В.Хараджа