ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.01.2021Справа № 910/16427/20
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство Промбуд"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест"
про стягнення 84 605,00 грн.
Представники сторін: не викликалися.
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство Промбуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" про стягнення 84 605,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що платіжним дорученням №1192 від 31.07.2020 року помилково перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 84 605,00 грн.
18.08.2020 року засобами електронної пошти на адресу відповідача vksteelinvest@gmail.com було направлено лист, яким позивач повідомив відповідача про помилково перераховані йому кошти та надано реквізити для повернення коштів в сумі 84 605,00 грн.
Станом на дату звернення із цією заявою відповідач відповіді на лист не надав та кошти не повернув.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.11.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Вищезазначену ухвалу суду від 09.11.2020 року відповідачем отримано 18.11.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 74286769.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Як зазначено позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство Промбуд" платіжним дорученням №1192 від 31.07.2020 року помилково перерахував на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" грошові кошти в розмірі 84 605,00 грн. з призначенням платежу: «за металопрокат згідно рах 14926 від 29.07.2020 У сумі 70504.17 грн., ПДВ - 20% 14100.83 грн.».
18.08.2020 року засобами електронної пошти на адресу відповідача vksteelinvest@gmail.com було направлено лист, яким позивач повідомив відповідача про помилково перераховані йому кошти, просив повернути помилково сплачені кошти та надано реквізити для повернення коштів в сумі 84 605,00 грн.
Станом на дату звернення із позовною заявою відповідач відповіді на лист не надав та кошти не повернув.
Приписами ст. ст. 11, 202 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Виходячи з системного аналізу зазначеної норми, суд дійшов висновку, що зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; 2) відсутність для цього правових підстав, або коли така підстава згодом відпала.
П.п. 1.23., 1.24. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під помилковим переказом розуміється рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази будь-яких договірних зобов'язання, щодо поставки або купівлі металопрокату, які б стосувались перерахованих коштів, таким чином ці кошти є такими що є безпідставно набуті відповідачем.
З огляду наведеного, а також враховуючи відсутність між сторонами будь-яких господарських правовідносин, на підставі яких у позивача існує обов'язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів, в тому числі у якості оплати рахунка 14926 від 29.07.2020 року на суму 84 605,00 грн., суд дійшов висновку, що відповідач є особою, яка набула майно (грошові кошти) без достатньої правової підстави у розумінні ст. 1212 ЦК України, і, як наслідок, зобов'язана повернути позивачу це майно (кошти).
Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.
Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідачем доказів повернення позивачу безпідставно набутих грошових коштів в сумі 84 605,00 грн. до суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги позивача в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" помилково сплачених коштів в розмірі 84 605,00 грн. є обґрунтованими, повністю підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, позивачем заявлено до стягнення витрати на отримання правничої допомоги в розмірі 3 500,00 грн.
Відповідно до ч.1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження факту понесення цих витрат позивачем до матеріалів справи додані (у копіях) наступні належні та допустимі докази:
- договір №11/2020 про надання правових (юридичних) послуг від 01.10.2020 року укладений між адвокатом Григоренком В.О. (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство Промбуд", відповідно до умов якого виконавець приймає зобов'язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього договору.
Здача-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим договором оформлюється актом здачі-прийняття наданих послуг (п.3.1 договору).
Вартість правових послуг, що надаються на умовах цього договору, визначається сторонами в завданнях (п.4.1 договору),
- замовлення № 1/11/2020 на надання правових (юридичних) послуг від 01.10.2020 року (додаток до договору №11/2020 від 01.10.2020 року), відповідно до якого загальна вартість послуг становить 3 500,00 грн.,
- акт-розрахунок вартості наданих правових (юридичних) послуг та звіт про виконану роботу від 12.10.2020 року на загальну суму 3 500,00 грн.,
- рахунок на оплату №1/10/2020 від 01.10.2020 року на суму 3 500,00 грн.,
- платіжне доручення №1278 від 09.10.2020 року на суму 3 500,00 грн.,
- довіреність від 01.10.2020 року
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3985 від 23.11.2018р. на адвоката Григоренка Віктора Олександровича.
Частиною 4 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку позовної заяви, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, а також те, що жодних заперечень від відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу адвоката до суду не надходило, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення витрат на послуги адвоката підлягають задоволенню в розмірі 3 500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" (03113, місто Київ, провулок Артилерійський, будинок 5А, офіс 11, код ЄДРПОУ 43025856) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство Промбуд" (52072, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Старі Кодаки, вулиця Зарічна, будинок 52 Б, код ЄДРПОУ 39494345) помилково сплачені кошти в розмірі 84 605 (вісімдесят чотири тисячі шістсот п'ять) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. М. Мудрий