Справа №463/235/21
Провадження №1-кс/463/424/21
про застосування запобіжного заходу
14 січня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю смт. Ратне, Волинської області, не судимому, одруженому, має на утриманні двох малолітніх дітей 2010, 2015 років народження, на момент розгляду клопотання непрацюючому, на час вчинення інкримінованих дій працюючому на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря та водних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Волинської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , -
слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, погодженим з прокурором відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із можливістю внесення застави з метою забезпечення підозрюваним виконання покладених на нього обов'язків та належної процесуальної поведінки у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 наказом Державної екологічної інспекції у Волинській області №80-О від 1 вересня 2020 року переведено на посаду начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря та водних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Волинської області, категорії посад державної служби Б, відтак останній є працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Водночас ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з начальником відділу міжрайонного оперативного контролю - старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Волинської області, ОСОБА_7 , незважаючи на обов'язок неухильно дотримуватися норм законодавства, здійснюючи функції представника влади, будучи службовою особою яка займає відповідальне становище, всупереч інтересам служби з метою власного протиправного збагачення знехтував вимогами законодавства і висловив вимогу надати неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, а в подальшому одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди, за наступних обставин. Так, працівниками державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за результатом проведеного в період часу з 5 березня 2019 року по 12 березня 2019 року планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання ТзОВ «Віо Ойл» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт №120/03.19, в подальшому, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства ними складено припис 000130 від 12 березня 2019 року адресований ТзОВ «Віо Ойл». Надалі 20 травня 2020 року працівником Державної екологічної інспекції ОСОБА_5 підготовлено претензію №5-2/1055 щодо відшкодування нанесених державі збитків на суму 420359,89 грн, яку підписано начальником Державної екологічної інспекції у Волинській області та адресовано ТзОВ «Віо Ойл». В подальшому представник ТзОВ «Віо Ойл» ОСОБА_10 в ході з'ясування підстав нарахування та висунення претензійних вимог Державною екологічною інспекцією у Волинській області, в 4 кварталі 2020 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, звернувся до начальника відділу міжрайонного оперативного контролю - старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Волинської області, ОСОБА_7 , та начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря та водних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Волинської області ОСОБА_5 і повідомив, що посадовою особою ТзОВ «Віо Ойл» допущено арифметичні помилки під час розрахунку викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин за період роботи підприємства без відповідного дозволу, на що останні, повідомили ОСОБА_10 , що для здійснення перерахунку нарахування нанесених державі збитків підприємством необхідно надати додаткові підтверджуючі документи. Після чого, 9 грудня 2020 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, під час чергової зустрічі в приміщенні Державної екологічної інспекції у Волинській області, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20, ОСОБА_10 надав ОСОБА_7 та ОСОБА_5 копії матеріалів в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин та довідки про обсяги дизельного палива, які зберігались та реалізовувались за період відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами підприємства. Надалі в ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які виконували свої службові обов'язки та ознайомились з наданими ОСОБА_10 вказаними вище додатковими матеріалами, виник спільний умисел спрямований на одержання від останнього неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , реалізовуючи свій спільний злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою власного незаконного збагачення, під час чергової зустрічі з ОСОБА_10 11 грудня 2020 року перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 висловили останньому вимогу про необхідність надання їм неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США за зменшення нанесених державі збитків виставлених претензією №5-2/1055 з 420359,89 грн до суми 10755,07 грн, при цьому зауважили, що у разі ненадання їм неправомірної вигоди збитки зменшені не будуть. Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , використовуючи своє службове становище, що проявилося у використанні своїх владних повноважень, вимагали та створили умови, за яких ОСОБА_10 , будучи переконаним в наявності реальної небезпеки порушення законних прав та інтересів ТзОВ «Віо Ойл», з метою запобігання шкідливим наслідкам вказаному товариству, змушений був погодитися з їх протиправною вимогою про надання коштів в якості неправомірної вигоди. В подальшому 11 грудня 2020 року ОСОБА_5 з ОСОБА_7 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , отримавши позитивну відповідь, від ОСОБА_10 про надання їм неправомірної вигоди, надали останньому заздалегідь підготовлений лист, який необхідно передати до Державної екологічної інспекції у Волинській області для перерахунку збитків виставлених претензією №5-2/1055 до ТзОВ «Віо Ойл», від імені вказаної юридичної особи. Надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , реалізовуючи, свій спільний злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою власного незаконного збагачення, 23 грудня 2020 року під час чергової зустрічі з ОСОБА_10 отримали від останнього необхідні документи для перерахунку нанесених державі збитків виставлених претензією №5-2/1055, підготували та видали нову претензію ТзОВ «Віо Ойл» №4-2/46 на суму 10755,07 грн, яку 6 січня 2020 року підписали у начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області, чим вчинили усі дії необхідні для виконання свого злочинного умислу спрямованого на вимагання та отримання неправомірної вигоди. 12 січня 2021 року ОСОБА_5 з ОСОБА_7 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, діючи умисно, з мотивів особистого незаконного збагачення, та продовжуючи свої злочинні дії, стійко спрямовані на вимагання та отримання неправомірної вигоди, перебуваючи поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , близько 14 год. 46 хв. одержали від ОСОБА_10 обумовлену раніше неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США, що становило, станом на 12 січня 2021 року, згідно курсу НБУ - 28208,38 грн., після чого були викриті та затримані в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема ОСОБА_5 затримано о 14 годині 52 хвилин. 13 січня 2021 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Таким чином, слідчий вважає, що в діях ОСОБА_5 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчий клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. В силу виконання своїх службових обов'язків підозрюваний має широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, та обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи, має достатній матеріальний достаток для залишення меж України з метою уникнення кримінальної відповідальності, також має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, відтак усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховування від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України. Також ОСОБА_5 у силу займаної посади перебуваючи на волі під час досудового розслідування матиме можливість, використовуючи свій авторитет та здобутий досвід, впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема свідка ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 , які проживають у Волинській області, а також ще не встановлених свідків з числа колег по роботі, окрім того з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни наданих слідству показань, аналогічним чином впливати на понятих, експертів та спеціалістів які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз. Крім того знаходячись на волі ОСОБА_5 зможе координувати свої дії із невстановленими на даний час співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
Вказує, що враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Крім того, при визначені суми застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий просить врахувати те, що ОСОБА_5 працює на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря та водних ресурсів Державної екологічної інспекції у Волинській області, тобто займає відповідальне становище і в силу виконання своїх службових обов'язків має широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, та обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи, при цьому має достатній матеріальний достаток для залишення меж України з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема, згідно поданої ним щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, він отримав доходи в сумі 187 000 гривень, а тому необхідно визначити останньому заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава саме у такому розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та належної процесуальної поведінки.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в ньому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням такому застави в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник відносно задоволення клопотання заперечив, вважає, що відсутні ризики визначені в ст. 177 КПК України для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, а тому просив застосувати запобіжний захід непов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 14 грудня 2020 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (кримінальне провадження №62020140000001519).
13 січня 2021 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: протокол огляду та вручення грошових коштів від 12 січня 2021 року, протокол огляду місця події від 12 січня 2021 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12 січня 2021 року, протокол огляду ноутбука від 12 січня 2021 року.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що підозрюваний, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, свідчить про високий ступінь ризику переховування від суду та слідства. Окрім того, з врахуванням набутих ним в силу виконання своїх службових обов'язків зв'язків, підозрюваний зможе переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного не суперечить приписам п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Наведені дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, слідчим суддею на даному етапі не встановлено.
При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 (шістдесяти) днів з часу фактичного затримання, тобто з 12 січня 2021 року до 12 березня 2021 року включно.
Крім того, частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кодексом.
При виконанні судом вимог ч. 4 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, зокрема майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, наявність на утриманні малолітніх дітей, міцні соціальні зв'язки, розмір неправомірної вигоди та обставини вчинення кримінального правопорушення, є необхідним визначити останньому, заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 гривень.
У випадку внесення застави на відповідний рахунок на підозрюваного слід покласти обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та працівниками Держекоінспекції у Волинській області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади (в головне управління ДМС у Волинській області) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з часу фактичного затримання 12 січня 2021 року.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів), тобто до 12 березня 2021 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень.
У випадку внесення застави на відповідний рахунок покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та працівниками Держекоінспекції у Волинській області;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (в головне управління ДМС у Волинській області) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1