Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа №: 506/774/20
Провадження № 3/506/1/21
13.01.2021 року суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О. Л. при секретарі Паламарчук М.О., за участю захисника особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - адвоката Приходченка С.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли від Окнянського ВП ГУНП в Одеській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працює, громадянина України, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
15 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ОБ №098526, згідно з яким останній 15 жовтня 2020 року о 12.30 год. в смт Окни Одеської області на вул.Козацької Слави керував автомобілем Skoda Fabia д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія в установленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Його захисник адвокат Приходченко С.В. просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 хворіє, на підтвердження чого долучив копію листка непрацездатності.
Як вбачається з зазначеного листка непрацездатності, він відкритий 11.01.2021 року, відносно ОСОБА_1 , який перебуває на амбулаторному лікуванні. При цьому до якого саме числа останній перебуватиме на лікуванні та первинний діагноз вказаний документ не містить. Також, у зв'язку з низькою якістю копії вказаного документу, неможливо визначити медичний заклад, в якому відкрито вказаний листок непрацездатності та прізвище сімейного лікаря (починається на букву «К»).
Крім того, згідно листка непрацездатності від 28.12.2020 року, ОСОБА_1 також перебував на амбулаторному лікуванні у період з 28.12.2020 року по 08.01.2021 року, сімейний лікар ОСОБА_2 .
За інформацією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Дарницького району м.Києва» від 05.01.2021 року, листок непрацездатності на ім'я ОСОБА_1 буде закритий 08.01.2021 року з причин відновлення працездатності.
Тобто після закриття листка непрацездатності від 28.12.2020 року лікарем ОСОБА_3 08.01.2021 року, ОСОБА_1 11.01.2021 року звернувся до іншого лікаря К., яким було відкрито новий листок непрацездатності.
Вказане свідчить про наявність ознак зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами з метою ухилення від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 за характером своєї хвороби не може з'явитися в судове засідання, не надано, тому у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено.
Захисник в судовому засіданні зазначив, що, на його думку, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився у відділенні поліції, а не на місці зупинки, то працівниками поліції порушено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим провадження по справі слід закрити за відсутністю складу правопорушення.
Заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 , 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст.1 КУпАП ,завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством .
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В якості доказу факту керування ОСОБА_1 автомобілем, до протоколу долучено відеозапис VID_20201015_120645 на DVD-диску /а.с.6/, з якого вбачається, що особа керує автомобілем Skoda Fabia д/н НОМЕР_1 , зупиняється на узбіччі дороги та виходить з автомобіля, після чого відеозапис закінчується. На відеозапису працівниками поліції не встановлено особу, яка вийшла з-за керма зазначеного автомобіля, а відеозапис здійснено таким чином, що обличчя вказаної особи не видно.
Крім того, в ході відеозапису не оголошена дата та час проведення зйомки, у зв'язку з чим неможливо встановити, коли саме вона була здійснена.
При цьому, слід зазначити, що на вказаному диску є три відеозаписи, а саме: VID_20201015_120645; VID-20201027-WA0000 та VID-20201027-WA0001. І хоча складові частини назв вказаних відеозаписів і схожі за своєю структурою на дати, у зв'язку з чим можуть бути датою створення відеозапису, однак вони є різними: один відеозапис «20201015», що може бути 15 жовтня 2020 року, а інші два - «20201027», що може бути 27 жовтня 2020 року, тоді як всі процесуальні дії мали б бути здійсненими в один день.
Таким чином, вказаний відеозапис VID_20201015_120645 не є належним доказом керування саме ОСОБА_1 автомобілем 15 жовтня 2020 року о 12.30 год.
Будь-яких інших доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення до протоколу не долучено.
Крім того, відповідно до п.6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі в тексті - Інструкції), огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, згідно з п.7 розділу 1 вказаної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно з якими вказані особи були запрошені працівниками поліції до Окнянського відділення поліції в якості свідків. В їх присутності ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Результати вимірювання 1,12 проміле /а.с.3, 4/.
Факт проведення огляду на стан сп'яніння у відділенні поліції підтверджуються також і одним із відеозаписів (VID-20201027-WA0001) на долученому до протоколу DVD-диску /а.с.6/.
При цьому, будь-яких відомостей щодо підстав проведення огляду на стан сп'яніння не на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я, як передбачено вищевказаною Інструкцією, а у відділенні поліції, до протоколу не долучено.
Таким чином, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не було дотримано порядок проведення огляду на стан сп'яніння, встановлений вищевказаною Інструкцією.
Частина 2 ст.251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Враховуючи вищевикладені обставини, приходжу до висновку, що огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог вищевказаної Інструкції і тому долучений до протоколу результат тесту на алкоголь не може бути використаний як належний доказ.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно з ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
За таких обставин, враховуючи все вище викладене, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а отже і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За вимогами п.1 ст.247 КУпАП, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Тому, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі слід закрити.
Керуючись ст. 247 п.1 ,ст.283 ,п.3 ст. 284 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, відносно якої відкрито адміністративне провадження, захисником, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Чеботаренко О. Л.