Справа № 215/1215/20
1-кп/215/300/21
Іменем України
13 січня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого, судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
Учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м.Кривому Розі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на шістдесят днів, мотивує тим, що злочин в якому обвинувачується обвинувачений є тяжким, скоєним в період іспитового строку, тому є ризики вчинення обвинуваченим нових злочинів, обвинувачений може переховуватися від суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти зазначеного клопотання заперечує, просить обрати більш м'який запобіжних захід у вигляді домашнього арешту з огляду на наявність міцних соціальних зв'язків.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного доповнивши, що у клопотанні прокурора відсутнє обґрунтування неможливості щодо застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, судом встановлено наступні обставини.
Ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 17.02.2020 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно зі ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Також, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень п. 39 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» від 14 жовтня 2010 року, остаточне 14 січня 2011 року, Існує презумпція на користь звільнення. Суд постійно зазначав у своїй практиці, що другий аспект пункту 3 статті 5 Конвенції не надає судам вибір між притягненням обвинуваченого до відповідальності в розумний строк та тимчасовим його звільненням під час провадження. До засудження обвинувачений має вважатися невинним і мета цього положення, по суті, вимагає його тимчасового звільнення з-під варти, як тільки його подальше тримання під вартою перестає бути обґрунтованим (див. рішення у справі "Власов проти Росії" (Vlasov v. Russia), N 78146/01, пункт 104, від 12 червня 2008 року, з подальшими посиланнями).
Обговорюючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, якою передбачено, що після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою. (п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України").
У п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця мешкання та реєстрації, а також суд враховує, що наразі за даним кримінальним провадженням допитана потерпіла, тривалість тримання обвинуваченого під вартою 1 рік, відсутні докази, на підтвердження ризиків, вказаних прокурором в судовому засіданні.
Встановлені судом обставини у своїй сукупності дають суду підстави вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_4 може бути застосований меньш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, який зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам із покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Суд не знаходить підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 331 ч.3 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області - відмовити.
Змінити, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці, тобто до 13 березня 2021 року, включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1 та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження, окрім захисника та прокурора.
Негайно звільнити з-під варти обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити обвинуваченому, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.
Суддя: