Справа № 214/7910/20
3/214/86/21
Іменем України
06 січня 2021 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Євтушенка О.І., за участю: секретаря судового засідання - Собченко Н.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Дороша С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с. Троїцько-Сафонове, Козанківського району, Миколаївської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого менеджером ТОВ «Рошен-Кривбас», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, -
18 листопада 2020 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №117476 від 07 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП, з якого слідує, що 07 листопада 2020 року о 04 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі проспекту Гагаріна біля буд.13 в м. Кривому Розі, будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами на підставі постанови Козанківської відділу ДВС Південнного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) від 25 травня 2020 року (ВП №56541862). У провину ОСОБА_1 ставиться порушення п.2.1 «а» ПДР України.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що 07 листопада 2020 року, приблизно о 05-00 год., він підвозив товариша ОСОБА_4 та його зупинили працівники патрульної поліції, оскільки не працював лівий стоп сигнал в автомобілі. Зважаючи, що його товариш перебував у стані легкого алкогольного сп'янінні, у працівників патрульної поліції виникла підозра, що він також перебуває в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, після виходу з автомобіля, вони запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», однак він відмовився. Він не відмовлявся пройти медичний огляд на стан сп'янінні в ПНД. Однак, працівники поліції склали відносно нього протокол про відмову пройти огляд на стан сп'яніння, під час складання якого стало відомо, що він обмежений у праві керування транспортними засобами. Він довгий час перебував за кордоном, в результаті чого виникла заборгованість по аліментам, оскільки він не встиг оформити банківську картку. При цьому, він не був обізнаний з наявним обмежений у праві керування транспортними засобами.
В подальшому, ОСОБА_1 в судовому засіданні змінив свої покази, вказавши, що він не здійснював керування транспортним засобом, а працівники поліції безпідставно пред'явили до нього претензію, коли він з товаришами пив каву.
Присутній в судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Дорош С.П. підтримав позицію свого підзахисного. Оскільки ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не був обізнаний про наявність постанови державного виконавця про тимчасове обмеження у керуванні транспортними засобами, відсутні підстави для притягнення останнього до відповідальності, зважаючи на відсутність суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.
Суд, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши та проаналізувавши докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення як сукупності передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Диспозиція ч.3 ст.126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
З урахуванням санкції вказаної статті, яка є безальтернативною, так як передбачає лише один вид адміністративного стягнення - позбавлення права керування транспортними засобами, суб'єкт цього правопорушення є спеціальним - виключно особа (водій), яка керує транспортним засобом та має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Тлумачення поняття «водій» також надано в п.1.10 ПДР України.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП необхідна наявність трьох складових: наявність відповідного тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами; обізнаність правопорушника про наявність такого обмеження; свідоме порушення правопорушником встановленого щодо нього обмеження керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, 07 листопада 2020 року о 04 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі проспекту Гагаріна біля буд.13 в м. Кривому Розі, будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами на підставі постанови Козанківської відділу ДВС Південнного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) від 25 травня 2020 року (ВП №56541862).
Факт керування транспортним засобом до моменту пред'явлення вимоги пройти огляд на стан сп'яніння підтверджується первинними показами ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні, в яких останній вказав, що 07 листопада 2020 року, приблизно о 05-00 год., він підвозив товариша ОСОБА_4 та його зупинили працівники патрульної поліції, оскільки не працював лівий стоп сигнал в автомобілі. Після виходу з автомобіля, працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», однак він відмовився.
Суд вважає, що вказані вище покази отримані в порядку визначеному КУпАП, а саме в судовому засідання, а отже є допустимими доказами, а також належними доказами, оскільки безпосередньо стосуються обставин, які підлягають встановленню при розгляді справи.
Разом з тим, суд вважає, що саме первинні покази ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, є правдивими та поза розумним сумнівом відображають дійсність обставин, що мали місце 07 листопада 2020 року о 04 год. 50 хв. за участю водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , враховуючи наявність у останнього посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , категорії «В» (а.с. 5).
В свою чергу, суд критично відносить до змінених в подальшому показів ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні, про безпідставне пред'явлення працівниками поліції йому вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, зважаючи, що він 07 листопада 2020 року о 04 год. 50 хв. не здійснював керування засобом марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки вважає такі покази не правдивими та наданими з метою ухилення від відповідальності за вчинене.
Крім того, суд приходячи до висновку про встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом до моменту пред'явлення вимоги пройти огляд на стан сп'яніння, враховує фотознімок, що міститься на DVD-R диску, який місить зображення виходу ОСОБА_1 з автомобіля, при цьому не приймає посилання захисника Дороша С.П. на недопустимість цього фотознімку як доказу, зважаючи на оцінку його в сукупності з іншими доказами у справі.
ОСОБА_1 є платником аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_5 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , 2017 року народження, за виконавчим листом №214/5433/17, виданим 03 травня 2018 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постановою державного виконавця Козанківського відділу ДВС Південнного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) від 25 травня 2020 рокуу відношенні ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості по аліментам в сумі 11 206 грн. 05 коп., нарахованої за період з 22.09.2017 року по 01.05.2020 року.
Однак, матеріали справи не містять доказів, що зазначена постанова надсилалась на адресу боржника ОСОБА_1 була вручена йому чи повернута на адресу ДВС з відповідними відмітками, зважаючи на відсутність будь-яких відомостей, що останній був з нею обізнаний.
При цьому в судовому засіданні ОСОБА_1 вказував, що про встановлення у відношенні нього такого обмеження він не був обізнаний, дізнався 07 листопада 2020 року, коли його зупинили працівники поліції та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Суд приймає до уваги такі пояснення ОСОБА_1 , оскільки вони не викликають сумніву в їх достовірності та не спростовуються наявними у справі доказами.
За наведених обставин, суд вважає недоведеною наявність в діях ОСОБА_1 такої обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, як вини у формі умислу, оскільки не будучи обізнаним з наявністю обмеження у праві керування транспортними засобами, він не міг усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачати їх наслідки або свідомо допускати настання цих наслідків.
Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП; 3) закриття справи.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст.126 КУпАП, тому суд приходить до переконання про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.
Враховуючи закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.126 ч.3, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.3 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя О.І. Євтушенко