ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/97/21
провадження № 2/753/3877/21
"13" січня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Котвицький В.Л., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕФЕСТ", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни про захист права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності,-
У січні 2021 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "ГЕФЕСТ", ПН КМНО Верповської О.В. про захист права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності.
Провадження у справі відкрито на підставі ухвали судді Дарницького районного суду м.Києва від 13.01.2021 року.
Разом з позовом була подана заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить:
- заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ» та уповноваженим товариством особам здійснювати дії щодо примусового входження в квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживанняперебування будь-яких осіб в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява вмотивована тим, що 29.02.2008 року між АКБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11290738000, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 200 000,00 доларів США зі строком повернення до 28.02.2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 11,7% річних.
В забезпечення виконання умов кредитного договору між АКБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки №76053 від 29.02.2008 року, посвідчений ПН КМНО Прокудіною Л.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 616.
За умовами Договору іпотеки іпотекодавцем в іпотеку іпотекодержателю було передано нерухоме майно: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 98,70 кв. м.
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 дізнався, що право власності на нерухоме майно: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 98,70 кв. м, було зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» на підставі Договору іпотеки №76053 від 29.02.2008 року та Договору купівлі-продажу майнових прав № 1436/К від 24.05.2019 року (запис про право власності № 39229675 від 12.11.2020 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.11.2020 року за індексним номером 55188699) державним реєстратором - ПН КМНО Верповською О.В.
Вважаючи незаконним факт набуття права власності ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» на спірне майно, вважаючи незаконним факт здійснення ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку», позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з відповідним позовом.
Невжиття заходів забезпечення позову, на думку ОСОБА_1 , може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що відчуження спірного майна може порушити права позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Заявником обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідачі зможуть здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.
При цьому, забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав сторін, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача. Вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-159,260,353,354ЦПК України суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕФЕСТ", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни про захист права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності - задовольнити.
В якості забезпечення позову заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В якості забезпечення позову заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ГЕФЕСТ» та уповноваженим товариством особам здійснювати дії щодо примусового входження в квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживанняперебування будь-яких осіб в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ГЕФЕСТ», код ЄДРПОУ 42350033, місцезнаходження: м.Київ, вул. Брановицького, 3.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м.Києва.
Суддя В.Л. Котвицький