ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21280/20
провадження № 2/753/2291/21
"13" січня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Сьома Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини,
У грудні 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Сьома Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини.
Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 та ј кв. АДРЕСА_2 .
Позивач звернулась з заявою про прийняття спадщини, проте, 11.11.2020 державним нотаріусом прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав пропуску позивачем шестимісячного строку на подання заяви.
Підставою пропуску строку позивач вказує хворобу племінника, ОСОБА_5 , якому було поставлено діагноз екстамедулярна плазмоцитома верхньощелепої пазухи зліва, що підтверджується консультаційними висновками спеціаліста Київського центру трансплантації кісткового мозку від 15.07.2020 року та від 30.04.2020 року, випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 9824 КНП «Київська міська клінічна лікарня № 9»» від 08.09.2020 року, магнітно-резонансною томографією та консультацією в ВЗККМіКК. Враховуючи тяжку хворобу та епідемію коронавірусу в країні, у зв'язку з чим племінник позивача знаходиться під дуже великим ризиком, за проханням його батьків - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є братом чоловіка позивачка та враховуючи те, що батьки змушені весь час працювати задля зібрання коштів на лікування, позивач цілодобово самостійно доглядала за ОСОБА_5 в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_3 починаючи з вересня 2020 року по листопад 2020 року. Також, з березня 2020 року по початок вересня 2020 року позивач займалася піклуванням та навчанням за своєю донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , так як класним керівником СШ № 88 11-Б класу ОСОБА_9 , в якому навчалась донька, була надана рекомендація приділити увагу навчанню дитини.
Зважаючи на викладені обставини, у зв'язку з доглядом за донькою в період з березня 2020 року по початок вересня 2020 року та з цілодобовим доглядом за племінником в період з початку вересня 2020 року по листопад 2020 року, позивач вказує, що пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а відтак просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.12.2020 відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано з Сьомої Київської державної нотаріальної контори завірену копію спадкової справи№ 3965/02-31 від 11.11.2020 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яку зобов'язано надати в пятиденний термін з часу отримання копії ухвали.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
11.01.2021 суду надано відзив на позов у якому Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та безпідставності. Вказує, що посилання позивача, викладені у позовній заяві не підтверджені доказами, відтак не підлягають врахуванню при розгляді справи судом.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, враховуючи принцип достатності доказів, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 65 років померла мати позивача, про що Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про смерть 30.04.2020, актовий запис № 621.
Звертаючись до суду з заявленим позовом позивач вказує, що після смерті матері відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 та ј кв. АДРЕСА_2 .
Позивач звернулась до Сьомої Київської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину на майно, натомість постановою державного нотаріуса Гасс Ю.В. від 11.11.2020 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, з підстав пропуску позивачем шестимісячного строку на подання заяви.
28.10.2020 відповідач звернулась до нотаріуса з проханням чи необхідно подавати заяву про прийняття спадщини. Нотаріус повідомив відповідачу, що ОСОБА_2 відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦПК України є такою, що прийняла спадщину.
Натомість, позивач пропустила визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно із ч.1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно із ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно із ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Відповідно до ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Позивач, як на підставу позову, вказує, що у зв'язку з доглядом за донькою в період з березня 2020 року по початок вересня 2020 року та з цілодобовим доглядом за племінником в період з початку вересня 2020 року по листопад 2020 року, не мала змоги звернутися до нотаріуса з заявою, тому звернулася тільки 11.11.2020 року.
Суд вважає важливими доводи позивача, разом з тим не може їх врахувати виходячи з наступного.
Обставини на які посилається позивач не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Надані довідки та виписки про хворобу не є безумовною підставою для неподання позивачем заяви на прийняття спадщини, оскільки не є непереборними об'єктивними істотними труднощами, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини позивачу.
Зокрема, судом враховано, що навчання доньки позивача у 11 класі закінчується в червні, а не на початку вересня, а дистанційне навчання не потребує безперервної допомоги батьків.
Крім того, з доданих до позовної заяви копій документів, зокрема виписки КНП «Київська міська лікарня №9» із медичної карти стаціонарного хворого №9824 від 08.09.2020 вбачається, що ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , студент, інвалід 2 групи, знаходився на стаціонарному лікуванні з 21.08.2020 по 08.09.2020.
Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що її племінник потребує постійного стороннього догляду, в тому числі під час навчального процесу. Жодних доказів на підтвердження родинних відносин з племінником позивач не надає. З доданої роздруківки листування неможливо встановити ні авторство, ні обставини на які посилається позивач.
Оскільки позивачем не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які давали б підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81,263,265,280,285,289 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Сьома Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини- залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Повний текст судового рішення складено 13.01.2021
Суддя Л.В. Комаревцева