Ухвала від 13.01.2021 по справі 400/4390/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 400/4390/19

адміністративне провадження № К/9901/36677/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів: Рибачука А. І., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 400/4390/19 Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державної регуляторної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа державна регуляторна служба України, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.11.2019 року №2397 «Про накладення штрафу на АТ «Миколаївгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу».

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначну.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року, залишеним без змін, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, позов задоволено у повному обсязі.

У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду, дійшла наступного висновку.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті КАС України.

Відповідно до статті 257 КАС України за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд, зазначає наступне.

Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункт «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.

У свою чергу, відповідач посилаючись на норми національного законодавства та загальновідомі правові позиції Європейського Суду, не конкретизував чому саме правовідносини у цій справі стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої цієї статті у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Верховним Судом також досліджено і взято до уваги: предмет позову, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, а також значення справи для сторін та суспільства. Наведене у своїй сукупності свідчить про незначну складність цієї справи.

Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, перелічені у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Оскільки оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 400/4390/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді А. І. Рибачук

В. М. Шарапа

Попередній документ
94102112
Наступний документ
94102114
Інформація про рішення:
№ рішення: 94102113
№ справи: 400/4390/19
Дата рішення: 13.01.2021
Дата публікації: 14.01.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки
Розклад засідань:
23.01.2020 10:00 Миколаївський окружний адміністративний суд
16.03.2020 11:00 Миколаївський окружний адміністративний суд
22.10.2020 11:10 П'ятий апеляційний адміністративний суд
26.11.2020 09:45 П'ятий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄЩЕНКО О В
суддя-доповідач:
ЄЩЕНКО О В
МАЛИХ О В
відповідач (боржник):
Національна комісія
позивач (заявник):
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"
Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз"
представник відповідача:
Анісімов Денис
секретар судового засідання:
Іщенко В.О.
суддя-учасник колегії:
ДИМЕРЛІЙ О О
ТАНАСОГЛО Т М
ШЛЯХТИЦЬКИЙ О І
що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комуналь:
Державна регуляторна служба України
Національна комісія