про відмову у відкритті касаційного провадження
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 520/1092/2020
адміністративне провадження № К/9901/36750/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Рибачука А. І., Шарапи В. М.,
перевіривши касаційну скаргу Департамента Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі № 520/1092/20 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування припису і постанови,
У 2020 році Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач), третя особа - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі - третя особа), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати припис - 978 Пр від 28.12.2019 про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- визнати протиправним та скасувати постанову №1/1020-115 від 08.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 13.05.2020 позовну заяву залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 у справі № 520/1092/2020 скасовано.
Прийнято нову постанову, якою позовну заяву задоволено, внаслідок чого:
- визнано протиправним та скасовано припис - 978 Пр. від 28.12.2019 про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- визнано протиправним та скасовано постанову №1/1020-115 від 08.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду третьою особою подано касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення на позивача штрафу на суму 75672 грн.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.
У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2102 грн. (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік").
Таким чином, враховуючи положення частин третьої, четвертої пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета позову та суб'єктного складу учасників справи, її складності та того, що загальна сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департамента Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі № 520/1092/20 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування припису і постанови.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Бевзенко
Судді А. І. Рибачук
В. М. Шарапа