12 січня 2021 року
м. Київ
справа № 520/456/20
адміністративне провадження № К/9901/36033/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 520/456/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Іванської Євгенії Сергіївни, Завідувача сектору правової роботи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Марченка Сергія Олеговича, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування висновку, наказу і результатів виконання завдань державним службовцем,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Іванської Євгенії Сергіївни, завідувача сектору правової роботи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Марченка Сергія Олеговича, де просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, затверджений наказом Держархбудінспекції від 10 грудня 2019 року № 1377, в частині затвердження оцінювання ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ про затвердження Висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців 2019 Держархбудінспекції, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році від 10 грудня 2019 року №1377, в частині затвердження оцінювання ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, вказаний адміністративний позов задоволено.
У касаційній скарзі скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк й зазначає, що вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, проте ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2020 року його первісну скаргу було повернуто. Підставою для повернення став пункт 1 частини п'ятої статті 332 КАС України - касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Посилаючись на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області просив суд поновити пропущений процесуальний строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області у своїй касаційній скарзі зазначає, що виходячи з того, що право на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції було реалізовано у встановлений законом строк шляхом подання первісної касаційної скарги, процесуальний строк на подання цієї касаційної скарги пропущений ним з поважних причин.
Оскільки повторна касаційна скарга була подана до Верховного Суду у стислі строки, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення скаржнику строку звернення до суду.
Одночасно, на підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, справа №520/456/20 була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З урахуванням зазначеного, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області вказує, що справа №520/456/20 має для нього виняткове значення, оскільки ОСОБА_1 є першим державним службовцем, який отримав негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державних службовців Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.
Однак, таке обґрунтування касаційної скарги не є достатнім у розумінні пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд наголошує, що сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, без належного обґрунтування та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою для відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадженні.
За таких обставин, Верховний Суд зазначає, що оскільки пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судових рішень, що не підлягають касаційному оскарженню судом касаційної інстанції лише у разі, якщо скаржником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї правової норми, проте відповідачем таких винятків не зазначено, а аргументи касаційної скарги зводяться до тлумачення матеріальних і процесуальних норм, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, то у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Водночас, Суд наголошує, що посилання на відповідний підпункт пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України має обов'язково наводитись у поєднанні із зазначенням підстави передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС України.
Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.
Обґрунтування підстав касаційного оскарження зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу, що лише загальні посилання на неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах за відсутності посилання на відповідні постанови Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Одночасно, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
Визнати поважними підстави пропуску строку Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 520/456/20 і поновити його.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 520/456/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Іванської Євгенії Сергіївни, Завідувача сектору правової роботи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Марченка Сергія Олеговича, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування висновку, наказу і результатів виконання завдань державним службовцем.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду