Іменем України
12 січня 2021 року
Київ
справа №810/6019/14
касаційне провадження №К/9901/8479/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (далі у тексті - Підприємство, ДП «УКРСПИРТ») на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015 (головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді - Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі за позовом Державної фіскальної служби України (далі у тексті - Інспекція, ДФС України) до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33 100 023, 90 грн,
секретар судового засідання - Жураковська Б.М.,
представник відповідача - Дяченко О.Г.,
Державна фіскальна служба України звернулась з позовом до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33 100 023,90 грн згідно з рішенням від 19.05.2014 №000162.
Позовні вимоги Інспекція обґрунтувала тим, що ДП «УКРСПИРТ» порушено вимоги статті 230 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частини шостої статті 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481 (далі у тексті - Закон №481, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та пунктів 3, 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом» від 29.08.2002 року №1266 (далі у тексті - Постанова №1266, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки переліченими нормами встановлена пряма заборона на транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі. Порушення зі сторони відповідача підтверджується актом перевірки позивача від 17.04.2014 № 13/56/2100/37199618 та товарно-транспортними накладними, а отже є встановленим та документально підтвердженим.
Відповідач у письмових запереченнях від 03.12.2014 № 4-2/472 зазначив, що за результатами проведення фактичної перевірки дотримання вимог законодавства щодо відвантаження спирту на ДП «УКРСПИРТ» код ЄДРПОУ - 37199618 за адресою провадження діяльності: вул. Солтівського, 2, с. Струтин, Золочівський район, Львівська область, прийнято рішення про стягнення фінансових санкцій від 19.05.2014 №000162 у розмірі 33 100 023, 90 грн, яке підлягає узгодженню в порядку, встановленому Податковим кодексом України для узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом в податковому повідомленні - рішенні, тому таке рішення позивача є передчасним та протиправним. На підставі викладеного, просив у задоволенні позову відмовити.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 адміністративний позов задоволено.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13.07.2015 скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 задовольнив адміністративний позов Державної фіскальної служби України.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДП «УКРСПИРТ» звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДФС України.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій проігноровано факт відсутності передачі відповідачем спирту іншому суб'єкту, а на території складу відповідача здійснювалось лише внутрішнє переміщення спирту між своїми складськими приміщеннями, у зв'язку із чим у останнього відсутні порушення та обов'язок сплачувати акцизний податок за даними операціями, а тому застосування фінансових санкцій є неправомірним. Крім того, Вказане рішення про застосування фінансових санкцій від 19.05.2014 № 000162 оспорюється відповідачем у судовому порядку.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31.07.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що під час проведення ним фактичної перевірки позивачем не надано відповідного дозволу від уповноваженого представника органу доходів і зборів на акцизному складі на відвантаження фракції головної етилового спирту, товарно-транспортних накладних з відповідними відмітками про погодження відпуску ані під час перевірки, ані під час розгляду справи судами попередніх інстанцій надані не були, що свідчить на наявність порушень у відповідача, за які до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень. Тому, просить суд касаційну скаргу ДП «УКРСПИРТ» залишити без задоволення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.07.2016 задовольнив клопотання Підприємства від 03.06.2016 про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням суду у справі №826/7485/14 та зупинив касаційне провадження у цій справі.
Після прийняття рішення від 17.12.2020 у справі №826/7485/14, яке набрало законної сили, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.12.2020 - поновив провадження у справі та призначив справу до касаційного розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 12.01.2021.
У додаткових поясненнях від 31.12.2020 відповідач зазначив, що відповідно до висновку постанови Верховного Суду від 17.12.2020 відсутні правові наслідки перевірки контролюючого податкового органу, виходячи з визнання протиправним та скасування постановою Львівського окружного адміністративного суду наказу ГУ Міндоходів у Львівській області від 15.04.2014 №311, на підставі якого позивачем було проведено перевірку відповідача. Таким чином, стягнення штрафних санкцій з ДП «»УКРСПИРТ у судовому порядку є незаконним.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, перевіривши наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, дійшов висновку про наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Головного управління Міндоходів у Львівській області від 15.04.2014 р. № 311 та направлень від 15.04.2014 № 115, № 116 проведено фактичну перевірку дотримання вимог законодавства щодо відвантаження спирту ДП «Укрспирт» за адресою місця провадження діяльності: Львівська область, Золочівській район, с. Струтин, вул. Солтівського 2, за результатами якої складено акт перевірки від 17.04.2014 №13/56/2100/37199618.
Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 230.15 статті 230 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та пункту 3, 6 постанови «Про затвердження порядку виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом».
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 19.05.2014 № 000162, яким згідно з абзацом 16 частини другої 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача застосовано штраф у розмірі 33 100 023,90 грн.
За наслідками розгляду суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при переміщенні спирту з одного складу на інший позивач порушив пункт 230.15 статті 230 Податкового кодексу України, статтю 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та пункт 3, 6 постанови «Про затвердження порядку виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом».
Однак, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду провадження у справі №810/6019/14 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/7485/14.
За наслідками розгляду справи №826/7485/14, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 було залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2015 року, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "УКРСПИРТ" про визнання протиправним та скасування рішення від 19.05.2014 №000162 про застосування штрафних санкцій, а тому згідно з абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України грошове зобов'язання вважалося таким, що узгоджено.
Проте, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.02.2016 скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу №826/7485/14 на новий розгляд.
У мотивувальній частині рішення Вищий адміністративний суд України зазначив, що судам слід належним чином з'ясувати правові підстави та обґрунтованість розміру штрафних санкцій нарахованих позивачу у спірних рішеннях. Також в порушення вимог статті 159 КАС України, судами першої та апеляційної інстанцій з метою реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, не було досліджено обставин, що підтверджують або спростовують правомірність прийняття оспорюваного наказу про проведення перевірки.
За правилами частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час прийняття рішень судами попередніх інстанцій) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Судами під час нового розгляду справи №826/7485/14 встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 у справі №813/4328/14, залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 та Вищого адміністративного суду України від 05.08.2015, за позовом ДП «Укрспирт» до ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Міндоходів у Львівській області від 15.04.2014 № 311, а також визнано протиправними дії ГУ Міндоходів у Львівській області щодо вручення наказу ГУ Міндоходів у Львівській області від 15.04.2014 № 311 неуповноваженій особі ДП «Укрспирт» і використання документів, які були відсутні на МПД «Струтин» та слугували підставою для складання акту перевірки від 17.04.2014.
Отже, суди, вважаючи преюдиційними встановлені судовими рішеннями обставини, застосовуючи положення частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З такими висновками судів попередніх інстанцій погодилась колегія суддів суду касаційної інстанції, виклавши свою правову позицію у постанові від 17.12.2020, якою залишила без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі № 826/7485/14.
Разом з тим, скасування судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справі № 813/4328/14 наказу від 15.04.2014 № 311 Про проведення фактичної перевірки ДП «УКРСПИРТ» є підставою для визнання наслідків такої перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такою.
Порядок проведення фактичних перевірок платника податків встановлений положеннями статті 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 80 Податкового кодексу України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї обставин, встановлених положеннями цієї статті.
Отже, підставою для проведення фактичної перевірки платника податків є рішення керівника контролюючого органу, яке оформляється наказом. Враховуючи наявність судових рішень, що набрали законної сили, якими скасовано наказ від 15.04.2014 № 311, який був підставою для проведення перевірки, колегія суддів Верховного Суду вважає хибними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення адміністративного позову щодо стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» на користь Державного бюджету України фінансових санкцій у розмірі 33 100 023, 90 грн, оскільки судами визнано незаконність перевірки та відсутність правових наслідків такої.
Крім того, Суд зазначає, що оскільки постановою Верховного Суду від 17.12.2020 залишені в силі рішення судів попередніх інстанцій, якими визнано протиправним та скасовано податкове рішення від 19.05.2014 № 000162 про застосування штрафних санкцій до ДП «УКРСПИРТ», то це є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятих у справі №810/6019/14 рішень суду першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог ДФС України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки, підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття позивачем оскаржуваного рішення від 19.05.2014 № 000162 був наказ позивача, а предметом розгляду справи - законність стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій на підставі визнаного судами протиправним наказу на проведення перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій, а тому, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим та необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанцій про правомірність рішення від 19.05.2014 №000162, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 33 100 023, 90 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а касаційна скарга відповідача - задоволенню.
Суд касаційної інстанції, з огляду на положення статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів на іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до встановлених цими судами на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів обставин.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 349, статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 349, статті 351, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Державного підприємства «УКРСПИРТ» задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015 у справі № 810/6019/14 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ДФС України про стягнення суми штрафних санкцій згідно з рішенням від 19.05.2014 №000162 у вигляді штрафу у розмірі 33 100 023, 90 грн відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду