11 січня 2021 року
м. Київ
справа № 240/11621/19
адміністративне провадження № К/9901/36038/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 240/11621/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В листопаді 2019 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Житомирській області № 0036630-0622 від 10 липня 2018 року та №0050955-5267 від 08 серпня 2019 року; стягнення з відповідача на користь позивача неправомірно стягнутих коштів у сумі 39171,20 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 10 липня 2018 року №0036630-0000-0622 позивачу за 2017 рік визначено суму зобов'язань за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 39171,20 грн.
Податковим повідомленням-рішенням №0050955-5267-0622 від 08 серпня 2019 року позивачу за 2018 рік визначено суму зобов'язань за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 22786,2 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року, залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року, позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області № 0036630-0000-0622 від 10 липня 2018 року та №0050955-5267-0622 від 08 серпня 2019 року. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 28 грудня 2020 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На час звернення позивача з адміністративним позовом у 2019 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2019 року становив 1921,00 грн.
Предметом касаційного перегляду у цій справі є визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Житомирській області № 0036630-0622 від 10 липня 2018 року та №0050955-5267 від 08 серпня 2019 року; стягнення з відповідача на користь позивача неправомірно стягнутих коштів у сумі 39171,20 грн.
Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, є справою незначної складності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 240/11621/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов