11 січня 2021 року
м. Київ
справа № 320/6711/19
адміністративне провадження № К/9901/36037/20
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 320/6711/19 за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До суду звернулось Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0002151306, №0002161306 від 05 лютого 2019 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року - відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанцій, 28 грудня 2020 року скаржник надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, апеляційним судом встановлено, що хвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року вперше подану ГУ ДФС у Житомирській області апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку із ненаданням документу про сплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Житомирській області вдруге подало апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 жовтня 2020 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 295 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що скаржником пропущено встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у заяві про поновлення строку причини поважними визнані не були.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у Житомирській області отримало 30 жовтня 2020 року.
На виконання вимог ухвали відповідачем 09 листопада 2020 року направлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій скаржник посилався на судову практику, яка, на його думку, повинна використовуватись при вирішенні аналогічних справ, а також на технічну помилку в реквізитах платіжного доручення. Крім того, зазначав, що вперше апеляційна скарга подана вчасно, з дотриманням всіх строків, передбачених КАС України. Інших причин поновлення строку звернення до суду відповідачем не зазначено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року - відмовлено.
Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються п. 6 ч. 3 ст. 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також ст. 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи.
Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою І розділу 3 КАС України.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В свою чергу п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
Водночас ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо належного оформлення апеляційної скарги, окрім іншого, стосовно надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, маючи намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, особа повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинна вчиняти усі належні дії й використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з п. 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, якими, крім іншого, визначено, що кошториси бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене, Головне управління ДПС у Житомирській області не було позбавлене можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Окрім цього п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, ч. 1 якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, державні органи, які діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку визнані неповажними.
При цьому за приписами п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За наведеного вище в цій ухвалі, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 320/6711/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов