Справа № 640/22901/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.
12 січня 2021 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Прайд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2020, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в м. Києві від 27.06.2019 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Прайд» до переліку ризикових платників податків;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21520 від 05.02.2020 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Прайд» критеріям ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №41531 від 06.03.2020 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Прайд» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС в м. Києві прийняти рішення про невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Прайд» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне Управління ДПС в м. Києві виключити Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Прайд» з переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом у рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків нібито відповідності товариства пункту 8 Критерії ризиковості платника податків та/або Критеріїв ризиковості операцій.
При цьому внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично надалі повністю «блокує» здійснення фінансово-господарської діяльності позивача, адже є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених Товариством ПН/РК.
На переконання позивача, у відповідача були відсутні законні та достатні підстави для включення ТОВ «Преміум Прайд» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийняття оскаржуваних рішень.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2020 задоволено позовні вимоги частково.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, та з огляду на заходи щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, колегія суддів у відповідності до ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2019 ТОВ «Преміум Прайд» відповідно до пункту 1.6 Листа ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 віднесено до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
У відповідь на адвокатський запит ГУ ДФС у м. Києві від 05.08.2019 №90970/Г/26-15-41-05-15 (т.1 а.с.49-52) контролюючий орган повідомив про те, що в протоколі Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на якій прийнято рішення про внесення до переліку ризикових платників податків ТОВ «Преміум Прайд», зазначено дані про інші суб'єкти господарювання (треті особи) у зв'язку з чим враховуючи положення Закону України «Про інформацію» не допускається безпідставне поширення інформації з обмеженим доступом.
З аналогічними запитами представник Товариства неодноразово звертався до контролюючого органу з метою отримання інформації про підстави для віднесення позивача до категорії ризикових та щодо отримання копії відповідного рішення/протоколу з цього питання: №19/08-1 від 19.08.2019, №22/08-1 від 22.08.2019, №10/09-1 від 10.09.2019, №11/10-1 від 11.10.2019.
На зазначені листи ГУ ДПС у м. Києві надано відповіді від 24.09.2019 №11676/10/2615-06-06-14 (т.1 а.с.60-62), від 04.10.2019 №21415/10/26-15-06-06-14 (т.1 а.с.63-64), від 21.10.2019 №28390/10/26-15-06-06-14 (т.1 а.с.65-66), в яких повідомляється про наявність підстав для віднесення ТОВ «Преміум Прайд» до переліку ризикових суб'єктів господарювання та зазначається про те, що в Електронному кабінеті платникам надано он-лайн доступ до інформації про відповідність платника податку критеріям ризиковості, визначених відповідно до пункту 10 Порядку зупинення.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №21520 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Підставою віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку - наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Не погоджуючись із рішенням від 05.02.2020 №21520 позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги прийнято рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.03.2020 №41531, яким позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Підставою віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ «Преміум Прайд» (код ЄДРПОУ 41808613), в процесі якого встановлено, що платником здійснюється придбання у суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Київ-Агро» (41682610), ТОВ «ФГ «Гал-Солюшнз» (42465773), ТОВ «Аграрний Холдинг «АКС» (41687801), ТОВ «Форен ЛТД» (40408827) та часткову перепродаж товарів (пшениця) на суб'єктів дарування, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Вест Торг Плюс» (42917573), ТОВ «Ван Трейд Плюс» (42874776)».
Не погоджуючись з рішенням про визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, ТОВ «Преміум Прайд» звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій», та не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Таким чином, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам обґрунтованості і вмотивованості та порушує права позивача, оскільки створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що комісією ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, правомірно прийнято рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників податків позивача.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Положеннями пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Водночас згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статями 72, 73 ПК України.
У відповідності до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку має скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. (п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України).
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.5-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показника позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п.12, п.13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Реєстрації податкової накладної, як обов'язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Положеннями пункту 10 Порядку №117, які були чинними станом на 11.10.2019 року, було передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Листом Державної фіскальної служби України від 07.09.2019 №1962/99-99-29-01-01-18 визначені «Критерії ризиковості платника податку» та «Критерії ризиковості здійснення операцій».
Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
У той же час, обов'язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Відтак, дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційної системи ДПС, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 липня 2020 року у справі №520/5168/19 та від 29 вересня 2020 року у справі №440/1385/19.
З огляду на вказане, віднесення комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому, відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18.
Визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації, що узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року (справа №160/10287/19).
За таких обставин суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень ч. 5 ст. 242 КАС України щодо обов'язковості правових позицій Верховного Суду, приходить висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення ТОВ «Преміум Прайд» до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає недоцільними посилання позивача на відсутність в оскаржуваних рішеннях обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, позаяк позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 27.06.2019 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Прайд» до переліку ризикових платників податків та в частині вимог щодо рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21520 від 05.02.2020 та №41531 від 06.03.2020 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Прайд» критеріям ризиковості платника податку.
За правилами статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до частини другої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Прайд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2020 скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко
Повний текст постанови виготовлено 12.01.2021