12 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14925/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року про повернення позовної заяви у справі №160/14925/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції 18 грудня 2020 року через підсистему “Електронний суд” звернувся безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції: апеляційну скаргу у письмовій формі як того вимагає частина 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності; копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи; документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 2102 грн.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року скаржник отримав 28 грудня 2020 року, що підтверджується повідомленням про доставлення копії ухвали на електронну адресу скаржника.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду, скаржник 28 грудня 2020 року через підсистему “Електронний суд” звернувся до суду з заявою про усунення недоліків, в якій зазначає про те, що сума судового збору перевищує 5 відсотків його річного доходу, що є підставою для звільнення його від сплати судового збору. Просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що вищезазначена заява не свідчить про усунення ним недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.
В свою чергу частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, скаржником через підсистему «Електронний суд» разом з заявою про усунення недоліків направлено копії довідок згідно з якими ОСОБА_1 з січня 2019 року по лютий 2020 року отримав 36542,14 грн. пенсії за віком та з січня 2020 року по жовтень 2020 року 28325,78 грн. пенсії за віком.
Враховуючи відомості цих довідок, судовий збір встановлений законом при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на оскаржуване рішення суду (2102 грн.) перевищує п'ятивідсотковий розмір його річного доходу.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі у разі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Тобто, перевищення розміром судового збору 5 відсоткового розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік може бути підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, частиною 2 вищезазначеної норми встановлено що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 26.02.2020 року №459 містять інформацію щодо виплачених доходів станом на 26.02.2020 року в той час як апеляційну скаргу подано до суду 18.12.2020 року.
Водночас, надані скаржником довідки в тому числі і відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 26.02.2020 року не можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).
Заявником не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Так, мотивувальною частиною ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року скаржнику було роз'яснено, що до функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи справи ведуться в паперовій формі та у відповідності до частини 1 статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі, при цьому згідно з пунктами 2 та 3 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.
Проте, скаржником не надано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу у письмовій формі як того вимагає частина 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи, при цьому, ним не зазначено обставин, які б позбавляли його можливості усунути ці недоліки у встановлений судом строк.
Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені обставини свідчать про свідоме не усунення скаржником вищезазначених недоліків апеляційної скарги зазначених в ухвалі суду.
Так, у відповідності до положень статті 301 КАС України суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
Неусунення ОСОБА_1 недоліку апеляційної скарги в частині надання до суду апеляційної інстанції копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи, враховуючи те, що ОСОБА_1 окрім нього зазначено п'ять осіб, які приймають участь у розгляді цієї справи, позбавляє суд можливості виконати вимоги положень вищезазначеної норми.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначені обставини свідчать про свідоме нехтування скаржником вимогами ухвали суду від 23 грудня 2020 року, при цьому не усунення зазначеного недоліку апеляційної скарги унеможливлює виконання вимог положень статті 301 КАС України, що в свою чергу є порушенням останнім ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є недопустимим і порушує права інших осіб, які беруть участь у розгляді цієї справи на встановлене законом права отримання копії апеляційної скарги для складенні відзиву на неї.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції враховуючи положення частини 2 статті 167 КАС України у відповідності до якої якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду, зробив висновок про необхідність повернення без розгляду клопотання скаржника про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції у справі №160/14925/20, оскільки питання щодо розгляду справи у судовому засідання в режимі відеоконференції може бути вирішено за умови призначення такої справи до розгляду у судовому засіданні.
Щодо клопотання ОСОБА_1 від 28.12.2020 року вх. №61720/20, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
За правилами ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Так, вимоги клопотання ОСОБА_1 від 28.12.2020 року вх. №61720/20 щодо порушення перед Верховним Судом питання про відповідність Конституції України Закону України «Про судовий збір» та норм КАС України є очевидно безпідставними, оскільки питання про відповідність Конституції України того чи іншого нормативного акта не належить до компетенції Верховного Суду. При цьому, вимоги щодо порушення перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України положень ЦК України та норм КАС України про порядок відшкодування моральної шкоди судами за приховування суддями інформації про звернення громадян до суду безпосередньо на підставі ст. 8 Конституції України, тобто за вчинення кримінального злочину, що підпадає під дію статті 364 ККУ також є очевидно безпідставними, оскільки законом встановлено певний порядок для звернення до Конституційного Суду України.
Також суд апеляційної інстанції зазначає про очевидну безпідставність і вимог ОСОБА_1 у поданому клопотанні про надання йому роз'яснень щодо порядку відшкодування моральної шкоди за приховування інформації по справі №160/7227/19 про його звернення до суду на підставі ст. 8 Конституції України, оскільки апеляційний адміністративний суд процесуальним законодавством не наділений повноваженнями надавати такі роз'яснення під час вирішення питання щодо повернення апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, клопотання від 28.12.2020 року вх. №61720/20 підлягає поверненню заявнику без розгляду як очевидно безпідставне.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 18 грудня 2020 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року про повернення позовної заяви у справі №160/14925/20 - повернути.
Клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції у справі №160/14925/20 та клопотання від 28.12.2020 року вх. №61720/20 - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 12 січня 2021 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко