29 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві з застосуванням відеоконференцзв'язку апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 січня 2021 року включно, з визначенням застави у сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 400 (чотириста двадцять тисяч чотириста) гривень, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313 КК України.
Як вбачається з постановленого рішення, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , врахував наявні ризики у його поведінці, які не зменшилися та продовжують існувати, дані про його особу, обсяг досудового розслідування, який ще необхідно провести, на підставі чого прийшов до висновку, що більш м'який запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В апеляційній скарзі з доповненнями сторона захисту просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно доводів апеляційної скарги та доповнень, ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, такою, яка постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства, а висновки викладені в ній не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, апелянти вказують, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень необґрунтована, не підтверджується належними і допустимими доказами, та ґрунтується лише на припущеннях.
Також, адвокат звертає увагу суду на ту обставину, що в повідомленні про підозру вказано інші анкетні дані особи, а саме ОСОБА_10 , що на думку сторони захисту, є порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства.
Посилається захисник і на те, що судом всупереч вимог ст. 94 КПК України не оцінено докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, у зв'язку з чим, на думку адвоката ОСОБА_7 , слідчий суддя прийшов до помилкового висновку щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою.
Крім того, як вбачається з доповнень до апеляційної скарги, поза увагою слідчого судді залишилось те, що у поведінці ОСОБА_8 відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Просить адвокат ОСОБА_7 врахувати і дані про особу його підзахисного, який позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має двох малолітніх дітей на утриманні.
Не погоджується апелянт і з визначеним слідчим суддею розміром застави, вважаючи її непомірною та такою, що не відповідає матеріальному становищу ОСОБА_8 , а слідчим суддею не обґрунтовано, що саме такий розмір застави забезпечить виконання покладених на нього обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
У відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Підстави для застосування запобіжного заходу передбачені ст. 177 КПК України, зокрема відповідно до частини другої вказаної норми закону ними є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Також, положення чинного Кримінального процесуального кодексу України вказують, що, при розгляді клопотання поданого в порядку ст. 199 КПК України, важливим елементом при встановленні підстав для продовження строку дії запобіжного заходу є не лише наявність ризиків, які існували при обранні запобіжного заходу, а і ті обставини, що до завершення дії попереднього судового рішення про обрання запобіжного заходу вони не зменшилися або з'явилися нові.
Колегією суддів встановлено, що зазначених вимог закону слідчим суддею, під час розгляду клопотання слідчого про продовження ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дотримано та враховано всі обставини за яких таке продовження можливе.
Так, слідчий суддя, розглядаючи вказане клопотання, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 199 КПК України, встановив, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою, заявлені стороною обвинувачення ризики існують і в сукупності з даними про особу підозрюваного вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного йому запобіжного заходу.
Також, слідчий суддя дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування та врахував характер слідчих дій, що необхідно було провести до його закінчення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому слід зазначити, що на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду справи по суті, зокрема перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а також перевіряти правильність кваліфікації дій, а лише встановлює наскільки сукупність наданих матеріалів є достатньою, щоб вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення. Такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв'язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Також, сукупність наданих суду матеріалів вказує, що ризики, які були передумовою для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на час продовження йому запобіжного заходу існували і, що інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не в змозі їм запобігти.
До висновку про ті обставини, що існуючи ризики не зменшилися, колегія судів приходить через призму практики Європейського суду з прав людини та обсягу досудового розслідування, який ще необхідно було провести на момент постановлення оскаржуваної ухвали.
Таким чином, враховуючи вище наведене, а також конкретні обставини справи, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється, які відносяться до категорії особливо тяжких, приймаючи до уваги розмір покарання, який загрожує останньому у разі доведення його винуватості, суспільну небезпеку інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров'я, характер соціальних зв'язків, спосіб життя взагалі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено, що саме такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, є співмірним з існуючими ризиками та тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Таке обмеження права ОСОБА_8 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважаю принцип поваги до особистої свободи.
Ті дані про особу підозрюваного, на які посилається захисник, були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про продовження ОСОБА_8 строку дії обраного йому запобіжного заходу. Крім того, вони не зменшують існуючих ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни йому запобіжного заходу.
Також, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні і визначений судом першої інстанції розмір застави. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя, врахував дані про особу ОСОБА_8 , обставини кримінального провадження, тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, його майновий стан, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п.1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу невірних відомостей про особу підозрюваного у повідомленні про підозру, то в наданих суду матеріалах наявна постанова слідчого від 21 квітня 2020 року про уточнення анкетних даних, згідно якої вважати вірними анкетними даними підозрюваного: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, на підставі вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, оскільки постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі повної і об'єктивної оцінки наданих суду матеріалів, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 199, 309, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 січня 2021 року включно, з визначенням застави у сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 400 (чотириста двадцять тисяч чотириста) гривень, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи: 761/36029/20 Категорія ст. 199 КПК України
Номер апеляційного провадження: 11-сс/824/6163/2020 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1