Справа № 447/1566/20
Провадження № 1-кп/456/197/2021
про продовження строків тримання під вартою
12 січня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий при розгляді обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12020140250000113 від 19.03.2020 відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою,
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження №12020140250000113 від 19.03.2020 відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просить суд продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати; ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину; застосування до обвинуваченого інших менш впливових запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та запобігти спробам переховуватись від суду. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_6 з метою ухилення покарання може незаконно впливати на потерпілу, яка проживає за місцем реєстрації обвинуваченого ОСОБА_6 та свідків, які проживають в межах одного населеного пункту з обвинуваченим - с. Розвадів Миколаївського району Львівської області, шляхом фізичного чи психологічного тиску. Також під час вирішення питання продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить суд врахувати, що ОСОБА_6 немає постійного місця працевлаштування, суспільно-корисною діяльністю не займається, зловживає спиртними напоями та був затриманий працівниками поліції безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, а відтак, з метою усунення небезпеки впливу обвинуваченого на свідків, слід продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів. Зауважив, що сторона захисту просить суд визначити домашній арешт обвинуваченому за місцем проживання потерпілої та свідка, оскільки він зареєстрований саме за вказаною адресою.
Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового засідання, надала суду показання та подала заяву про проведення судового розгляду справи у її відсутності.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора. Вказав, що є ризик впливу обвинуваченого на потерпілу та свідка, оскільки родичі обвинуваченого намагаються вплинути на них з метою зміни показань.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_10 заперечив клопотання прокурора, просить суд обрати більш м'який запобіжний захід. Вважає, що прокурор в судовому засіданні не довів ризики, передбачені КПК України, а належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити інший, більш м'який запобіжний захід. Просить суд врахувати, що прокурор наводить тіж ризики, що і раніше, незважаючи на те, що обставини справи змінилися, потерпіла за вказаною адресою не проживає, а щлюб обвинуваченого розірвано.
Суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, представника потерпілої, вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, а в клопотанні обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 20.03.2020 відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.05.2020, без визначення розміру застави. Підставою для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу стали достатні підстави вважати, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування або від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, шляхом фізичного чи психічного тиску на останніх, оскільки підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 15.05.2020строк обраного відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжений до 20.06.2020. Підставою для продовження слідчим суддею строку тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, зловживає спиртними напоями, може переховуватися від органу досудового розслідування або від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.
Ухвалами колегії суддів Стрийського міськрайонного суду Львівської області, зокрема 24.11.2020 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строки тримання під вартою, до 22.01.2021. Підставою для продовження строку тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, а відтак може уникати кримінального переслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; немає постійного місця праці, не має стійких соціальних зв'язків,може незаконно впливати на потерпілу та свідків.
Суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_6 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.
Ризиками, які дають підстави суду продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати: те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, а відтак може уникати кримінального переслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; немає стійких соціальних зв'язків,може незаконно впливати на свідків, які проживають в межах одного населеного пункту з обвинуваченим - с. Розвадів Миколаївського району Львівської області.
Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину, який інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки, крім виняткових випадків.
З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_6 та тяжкості інкримінованого йому діяння, вік та стан його здоров'я, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів, без визначення розміру застави на підставі ч.4 ст.183 КПК України.
Відповідно до Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою, затвердженої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 40/34 від 29 листопада 1985 р., до жертв слід ставитись із співчуттям і поважати їхню гідність. Вони мають право на доступ до механізмів правосуддя відповідно до національного законодавства. При цьому слід сприяти тому, щоб судові й адміністративні процедури максимально відповідали потребам жертв, зокрема шляхом забезпечення їм можливості викладу своєї позиції по суті справи і надання належної допомоги на всіх етапах судового розгляду відповідно до національного законодавства.
У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № К (85) 11 «Про положення потерпілого в рамках кримінального права і процесу» підкреслюється, що важливою функцією кримінального правосуддя має бути задоволення запитів і охорона інтересів потерпілого, підвищення довіри потерпілого до кримінального правосуддя, у зв'язку з чим необхідно більшою мірою враховувати запити потерпілого на всіх стадіях кримінального процесу.
В судовому засіданні представник потерпілої зазначив, що потерпіла та свідок мають підстави побоюватися за своє життя та здоров'я, а тому просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.
Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, в клопотанні обвинуваченого та його захисника про застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити, в тому числі, виходячи і з наступного.
Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що більш м'який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість, колегія суддів наголошує увагу на тому, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати; оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, а відтак може уникати кримінального переслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; немає стійких соціальних зв'язків,може незаконно впливати на потерпілу, яка проживає за місцем реєстрації обвинуваченого ОСОБА_6 та свідків, які проживають в межах одного населеного пункту з обвинуваченим - с. Розвадів Миколаївського району Львівської області, шляхом фізичного чи психологічного тиску, а тому застосування до обвинуваченого інших менш впливових запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та запобігти спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, колегія суддів,
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.
Обвинуваченому ОСОБА_6 продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - з 12 січня 2021 року до 12 березня 2021 року.
Копію ухвали вручити прокурору ОСОБА_5 , обвинуваченому ОСОБА_6 , захиснику ОСОБА_7 та скерувати начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП Львівської області для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
Оригінал ухвали.