1Справа № 335/9073/20 3/335/153/2021
05 січня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Гашук К.В., розглянувши адміністративний матеріал, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який офіційно не працює, є пенсіонером, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
26.10.2020 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №0009284, 20.10.2020 о 09-30 год. в м. Запоріжжя, на пр. Соборному, 202, при перевірці водія транспортного засобу, відповідно до посвідчення водія НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який надавав послуги з перевезення пасажирів на автобусному міському маршруті №46, автобусом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , виявлено порушення: здійснював господарську діяльність без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, чим порушив ст. 58 Господарського кодексу України, а також без одержання ліцензії на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, передбачених п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування водіїв господарської діяльності», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник-адвокат Трачук Н.І. вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП не визнали, та просили закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, з підстав, які викладені у письмовому клопотанні.
ОСОБА_1 пояснив, що за проханням свого колишнього роботодавця виїхав на маршрут для здійснення перевезення пасажирів, але це було одноразово. На постійній основі він не займається перевезенням пасажирів.
В обґрунтування клопотання про закриття провадження адвокат Трачук Н.І. вказала, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, які б вказували, що ОСОБА_1 самостійно, регулярно, постійно здійснює господарську діяльність з перевезення пасажирів, спрямовану на отримання прибутку.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, та клопотання адвоката Трачук Н.І. про закриття провадження, суддя дійшла до таких висновків.
У відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Підприємницькою може вважатись лише діяльність, з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою одержання прибутку.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення, полягає у наявності умислу.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України).
Згідно ст. 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
За ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є:
- господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону, як підприємці.
Аналізуючи вищевикладене, одною з основних ознак господарської діяльності є систематичність вчинення відповідних дій на постійній основі.
Разом з тим, матеріали справи не підтверджують, що ОСОБА_1 систематично надає послуги з перевезення пасажирів на автобусному міському маршруті.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що його попросили щоб він перевіз пасажирів, оскільки бракує водіїв.
Однак, навіть факт перевезення ОСОБА_1 пасажирів не може свідчити про провадження ним господарської діяльності у розумінні Господарського кодексу України та ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 також інкримінується вчинення правопорушення, яке полягає у тому числі у перевезенні пасажирів автомобільним транспортом без одержання ліцензії. Разом із тим, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП суб'єктом відповідальності за надання послуг без отримання ліцензії, може бути особа, яка здійснює господарську діяльність у встановленому законом порядку.
Протокол про адміністративне правопорушення серії 0009284 від 20.10.2020 року та додані до нього матеріали не містять будь-яких доказів, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності і здійснює підприємницьку діяльність та може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, яка регулює суспільні відносини саме у сфері господарської (підприємницької) діяльності.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять об'єктивних та переконливих відомостей про те, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність у розумінні статті 164 КУпАП, та що він є суб'єктом даного правопорушення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, проте, жодних допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності та здійснював саме господарську діяльність з перевезення пасажирів без дозвільних на те документів, матеріали справи, які надійшли до суду першої інстанції, не містять.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 164 КУпАП слід закрити через відсутність події та складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 164, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст.280, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя К.В. Гашук