11.01.2021 Провадження № 2/337/121/2021
ЄУН №337/3795/20
11.01.2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
за участю секретаря - Шаповалової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ), до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166, м.Київ, вул.Жилянська буд.43), про захист прав споживача, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії
15.09.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії АТ «ОТП БАНК», які полягають у незаконному списанні грошових коштів фізичної особи-споживача ОСОБА_1 в сумі 500,00 гривень з його поточного (карткового) рахунку «Premium World» № НОМЕР_1 UAN, MasterCard World (PayPass), та скасувати незаконно нараховану суму невиправданих платежів з його поточного (карткового) рахунку «Premium World» № НОМЕР_1 UAN, MasterCard World (PayPass), в розмірі 1099,33 гривень, зобов'язати АТ «ОТП БАНК» зарахувати грошові кошти в сумі 500,00 гривень ОСОБА_1 на його поточний (картковий) рахунок «Premium World» № НОМЕР_1 UAN, MasterCard World (PayPass), які було внесено ним 18.04.2019 року, згідно квитанції № 209Т02ВО5L від 18.04.2019 року, в обґрунтування позову зазначив, що відповідно до умов Тарифного пакету «Преміум» оплату за обслуговування тарифного пакету встановлено виключно за умови здійснення клієнтом торгівельних операцій, внесення оплати за обслуговування вказаного карткового рахунку тарифним пакетом банку не встановлено.
Ухвалою суду від 16.09.2020 року відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні, відповідачеві наданий строк на подання відзиву.
Ухвалою суду від 12.10.2020 року витребувані докази.
13.10.2020 року позивачем надана заява про уточнення позовних вимог в частині підстав позову, зокрема, позивач зазначав, що аналіз положень підпункту 1.1.1. Тарифного пакету «Преміум Легкий», надає підстави стверджувати, що виключною умовою оплати за обслуговування тарифного пакету «Преміум Легкий» в сумі 99 гривень за поточний місяць є здійснення торгівельних операцій в залежності від обороту, який у поточному місяці був менше ніж 15000 гривень, тобто, якщо Банком у поточному місяці надається послуга Клієнту, яка полягає у здійсненні Банком за дорученням Клієнта розрахунків за його поточним (картковим) рахунком за торгівельною операцією Клієнта, оборот якої менше 15000 гривень за поточний місяць, Клієнт зобов'язується сплатити 99 гривень за обслуговування тарифного пакету «Преміум Легкий», проти чого позивач не заперечує. Проте, положенням підпункту 1.1.1. Тарифного пакету «Преміум Легкий», не встановлено умов, якими передбачено, що за відсутності торгівельних операцій на поточному (картковому) рахунку Клієнта, тобто за відсутності надання Банком послуг Клієнту, встановлюється оплата за обслуговування тарифного пакету «Преміум Легкий» в сумі 99 гривень за кожний поточний місяць. Крім цього, відповідно до пункту 1.3. Тарифного пакету «Преміум Легкий», оплата за «…Обслуговування карткового рахунку «Premium World» (MasterCard World) для основної картки та 1 (однієї) додаткової картки - не встановлюється…». Відповідно до пункту 1.2. Тарифного пакету «Преміум Легкий», оплата за «…Обслуговування поточного рахунку - не встановлюється…». Отже, за договором № 0550/980/1184361/19, про відкриття поточного (карткового) рахунку «Premium World» № НОМЕР_1 , валюта рахунку (UAN), відповідно до підпункту 1.1.1. Тарифного пакету «Преміум Легкий», єдиною умовою оплати за обслуговування тарифного пакету «Преміум Легкий» в сумі 99 гривень за поточний місяць є здійснення торгівельних операцій в залежності від обороту, зокрема якщо у поточному місяці оборот за торгівельними операціями складав суму менше ніж 15000 гривень. Враховуючи, що відповідачем не надавалися послуги за поточним (картковим) рахунком «Premium World» № НОМЕР_1 , валюта рахунку (UAN), а положення підпункту 1.1.1. Тарифного пакету «Преміум Легкий», не містять умов про те, що за відсутності надання Банком послуг Клієнту встановлюється оплата за обслуговування Тарифного пакету чи поточного (карткового) рахунку, вважає, що створення відповідачем штучної заборгованості та подальший продаж боргових зобов'язань є незаконними та такими, що порушують його права та законні інтереси.
Відзив на позов відповідач не надав.
Ухвалою суду від 30.10.2020 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду у судових засіданнях.
16.11.2020 року представник надав суду письмові пояснення та звернувся з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 23.11.2020 року за клопотанням призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку з Подільським районним судом м. Києва.
01.12.2020 року від позивача надійшла заява про відшкодування понесених судових витрат.
У судове засідання, призначене на 3.12.2020 року сторони не з'явилися, позивач надав заяву щодо розгляду справи у його відсутність, представник відповідача звернувся з заявою щодо відкладення розгляду справи, розгляду справи відкладений на 11.01.2021 року, судове засідання постановлено проводити режимі відеоконференцзв'язку з Подільським районним судом м. Києва.
04.01.2021 року від позивача надійшла заява про відшкодування понесених судових витрат.
У судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, в матеріалах провадження наявна заява щодо розгляду справи у його відсутність.
У судове засідання в приміщення Подільського районного суду м. Києва представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
У відповідності до вимог ст. 223 ЦПК України суд провів судове засідання у відсутності сторін, що не з'явилися до судового засідання.
Розглянувши матеріали провадження, з'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.
Судом встановлено, 11.04.2019 року між позивачем ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» був укладений договір про відкриття рахунку «Premium World» № 0550/980/1184361/19, у зв'язку з чим позивачем було оформлено картку Visa Platinum payWave.
Відповідно до підписаної Заяви-анкети позивач ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що Банк надав йому в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену Законодавством, що захищає права споживачів; що позивач з Договором, Правилами, Інформаційним листком, Тарифами банку/Тарифним пакетом приватного банківського обслуговування (для РВ-клієнтів), що розміщені на Офіційному сайті Банку, ознайомлений і згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; отримав свій примірник Заяви-Анкети, Інформаційний листок (у разі оформлення Кредиту) та іншу документацію, на розсуд Банку, яка необхідна Клієнту для користування банківськими послугами; надав Банку згоду: на здійснення договірного списання та розкриття банківської таємниці у порядку, визначеного Договором та Правилами; на відступлення права вимоги за Договором третій особі; на доступ Банку до відомостей, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та які стосуються Клієнта.
Відповідно до п. 1.1. Тарифного пакету «Преміум Легкий», який є невід'ємною частиною Договору, що почав діяти з 01.07.2018 року, та розміщений на офіційному сайті Банку, для фізичних осіб-приватних клієнтів, які мають статус «Преміум» за обслуговування тарифного пакету «Преміум» встановлено щомісячну плату в розмірі 99 грн. (в національній валюті), яка стягується щомісячно шляхом списання з карткового рахунку, за умови здійснення торгівельних операцій в торгівельній мережі та мережі Інтернет на суму 15000 грн. та більше за поточний рахунок з використанням карток в пакеті - плату за обслуговування тарифного пакету «Преміум» не встановлено.
При укладанні та підписанні Договору позивач підтвердив, що з Договором, Правилами, Тарифами Банку він ознайомлений та погоджується з ними, що засвідчив своїм підписом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Отже суд вважає встановленим той факт, що умовами укладеного між сторонами Договору передбачена щомісячна плата за обслуговування наданого позивачеві тарифного пакету «Преміум Легкий» в розмірі 99 грн ( в національній валюті) , які позивач повинен щомісячно сплачувати, починаючи з дати укладення договору. Зазначені умови договору в судовому порядку недійсними не визнані та є чинними, а тому обов'язковими для їх виконання.
Доводи позивача, що єдиною умовою оплати за обслуговування тарифного пакету «Преміум Легкий» в сумі 99 гривень за поточний місяць є здійснення торгівельних операцій в залежності від обороту, зокрема якщо у поточному місяці оборот за торгівельними операціями складав суму менше ніж 15000 гривень, є лише суб'єктивним тлумаченням положень укладеного договору, з відповідною заявою щодо тлумачення змісту правочину в порядку ч.2 ст. 213 ЦК України, позивач до суду не звертався.
Відповідно до п. 3.2.1. Договору про надання банківських послуг клієнт зобов'язаний неухильно дотримуватись всіх положень Договору, Тарифів та Законодавства.
Відповідно до п. 3.2.1. Договору про надання банківських послуг клієнт зобов'язаний здійснювати плату за отримані Банківські послуги відповідно до діючих на момент операцій Тарифів Банку,
Відповідно до п. 3.5.1. Договору, клієнт несе відповідальність за виконання умов Договору, Тарифів у відповідності до вимог Законодавства.
Згідно 5.1.1.1. Договору, у відповідності до ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.п. 6.6. Глави 6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку 21 січня 2004 р. N 22, п. 1.5. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 р. N 216, Клієнт доручає Банку самостійно здійснювати Договірне списання коштів у відповідному розмірі з будь-якого його рахунку, що відкритий у Банку, за виконані згідно з Договором операції та надані послуги у розмірах, предбачених Тарифами Банку, при настанні строків сплати боргових зобов'язань Клієнта перед Банком ( як прострочених платежів, так і платежів, строк оплати яких настав) за будь-якими договорами, укладеними між ним та Банком, в тому числі (але не виключно) за Договором, кредитними договорами, договорами забезпечення, договорами страхування (списання Банком суми страхової винагороди, отриманої Клієнтом за договорами страхування, за якими Банк виступає вигодо набувачем), тощо та надає право Банку шляхом договірного списання з рахунку отримати суму, необхідну для повного виконання зобов'язань за Договором та вищевказаними договорами, та для повернення помилково зарахованих коштів. Право на договірне списання вважається таким, що перейшло до Банку, в день, наступний за днем, коли зобов'язання за Договором або договором, укладеним Клієнтом з Банком та/або контрагентами, мало бути виконане Клієнтом відповідно до його умов.
Отже, суд вважає, що списання грошових коштів позивача в сумі 500,00 гривень з його рахунку «Premium World» № НОМЕР_1 UAN, MasterCard World (PayPass), відбулося у законний спосіб, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Крім того, у позові позивач просить суд скасувати незаконно нараховану суму невиправданих платежів з його поточного (карткового) рахунку «Premium World» № НОМЕР_1 UAN, MasterCard World (PayPass), в розмірі 1099,33 гривень, стосовно заявлених вимог суд зазначає наступне:
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Оцінюючи належність обраного позивачами способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов'язання вчинити дії із скасування нарахованої плати та нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов'язку іншого суб'єкта цивільного право відношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги. (Постанова ОП ВС від 10.10.2019 року справа № 320/8618/15-ц, провадження № 61-4393сво18).
Нарахування заборгованості по сплаті за обслуговування рахунку є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов'язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства.
Отже, скасуванняза доводами позивача незаконно нарахованих йому платежів за умовами укладеного Договору не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав, а тому не є належним способом захисту прав, оскільки складення зазначених документів уповноваженими особами не свідчить про порушення прав сторін, а є підставою для подальшого звернення Банку до суду з відповідним позовом до відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 282. 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ), до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» ЄДРПОУ 21685166, м.Київ, вул.Жилянська буд.43), про захист прав споживача, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію рішення надіслати сторонам.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.
Повний текст виготовлений 12 січня 2021 року. Копію рішення надіслати учасникам провадження.
Суддя: Л.Г. Салтан