Справа № 523/2571/20
Провадження №2/523/2259/20
"16" грудня 2020 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Щербан О.Д.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - Білик Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" Манюти Сергія Васильовича, третя особа Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири , скасування рішення та запису про право власності,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 11.06.2019 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..
09.11.2020 р. до суду подано збільшені позовні вимоги за змістом яких позивач просить визнати недійсними договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 24.09.2000 р. і 11.06.2019 р., скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" Манюти Сергія Васильовича індексний номер :46354039 від 08.04.2019 р. 13:45:02, а також запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який був внесений на підставі рішення індексний номер :46354039 від 08.04.2019 р. 13:45:02.
В обгрунтування позову ОСОБА_1 вказувала на те, що вона є працівником поліції, перебуває на посаді старшого дільничного офіцера поліції Хаджимбєївського ВП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області. Рішенням ліквідаційної комісії Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області від 23.04.2019 р. їй було виділено службову квартиру АДРЕСА_1 , яка знаходиться на балансі відділу.
06.05.2019 р. позивач отримала ордер на зайняття вказаної квартири, а 21.06.2019 р. уклала з Суворовською райадміністрацією Одеської міської ради договір найму житла.
27.08.2019 р. до квартири прийшов невідомий їй чоловік, представився ОСОБА_3 та повідомив, що він є господарем квартири надавши договір купівлі-продажу від 11.06.2019 р. 28.08.2019 р. вона звернулася до Суворовського ВП з заявою про підробку документів про право власності на квартиру, оскільки на момент укладення договору квартира була комунальною власністю. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.04.2019 р. державний реєстратор Манюта Сергій Васильович на підставі договору купівлі-продажу від 24.09.2000 р. укладеного між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 здійснив державну реєстрацію прав за ОСОБА_2 .
В рамках кримінального провадження було зясовано, що право власності станом на 31.12.2012 року не було зареєстровано.
Посилаючись на отримане нею право користування квартирою позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
21.02.2020 р. провадження у справі відкрито та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.
22.10.2020 р. ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати залучено співвідповідачами ОСОБА_2 та державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" Манюту С.В.
26.11.2020 р. підготовче провадження закрито у справі призначено судовий розгляд.
В судовому засіданні позивач підтримав позов та вказані в ньому обгрунтування, просила задовольнити вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що він не був стороною вказаних договорів, їх не підписував, про їх укладення взагалі не знав. При цьому, він зазначив, що паспорт у нього забрав рієлтор, на теперішній час унього новий паспорт.
Відповідач ОСОБА_3 та державний реєстратор Манюта С.В. повідомлені належним чином, в засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомляли.
Представник третьої особи підтримала позов та вказувала на те, що квартира була розподілена позивачу, тому позовні вимоги є обгрунтованими.
Заслухавши позивача, відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до листа ТОВ « КК «Суворовський» від 16.04.2019 р. голову райадміністрації повідомлено про звільнення службової квартири АДРЕСА_1 , у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 , яка проживала в ній без оформлення права власності.
На підставі вказаного листа Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради повідомила Суворовський ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області про звільнення злужбової квартири.
23.04.2019 р. засіданням ліквідаційної комісії Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області прийнято рішення про виділення двокімнатної службової квартири АДРЕСА_1 старшому дільничному інспектору ОСОБА_1 на склад сім'ї дві особи.
26.04.2019 р. розпорядженням Суворовської районної адміністрації №250 р було затверджено протокол засідання ліквідаційної комісії Суворовського ВП.
06.05.2019 р. ОСОБА_1 видано ордер на службове приміщення №2635 серія СР на право заняття службового жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 .
22.05.2019 р. позивач зареєструвала своє місце проживання в квартирі, а 21.06.2019 р. вона уклала договір найму житла.
Як зазначила ОСОБА_1 27.08.2019 р. до квартири прийшов невідомий чоловік, представився ОСОБА_3 та повідомив, що він є господарем квартири надавши договір купівлі-продажу від 11.06.2019 р.
28.08.2019 р. позивач звернулася до Суворовського ВП з заявою про підробку документів про право власності на квартиру.
24.09.2019 р. слідчим суддею Суворовського районного суду м.Одеси накладено арешт на квартиру.
29.08.2019 року в Єдиному Реєстрі досудових розслідувань зареєстровано провадження за заявою ОСОБА_1 .
Відповідно до посвідчення на право зайняття службової жилої площі № НОМЕР_1 його видано 10.10.1989 р. ОСОБА_5 на зайняття службової квартири АДРЕСА_1 , як працюючому в Суворовському РВВС на посаді дільничного інспектора, на підставі рішення Суворовського виконкому райради від 05.09.1989 р. №511. Склад сімї : ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_4 , донька ОСОБА_6 ..
За довідкою завідуючого Суворовським відділенням СМЕ КУ «Одеське обласне бюро судов-медичної експертизи» від 02.04.2019 р. наданою начальнику Суворовського ВП у м.Одесі ГУНП України в Одеській області , смерть ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступила від туберкульозної інтоксикації в результаті захворювання фіброзно-кавернозного туберкульозу легенів, акт №368 від 08.10.2010 р., а смерть ОСОБА_6 ,1976 р.н. знаходиться в причиному зв'язку з захворюванням СНІД і настала від загального виснаження на фоні туберкульозної інтоксикації, акт №23 від 13.01.2011 р..
Згідно зі свідоцтвом про смерть, виданим 23.03.2019 р.,серія НОМЕР_2 , ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті с.Олександрівка Лиманський район Одеська область, актовий запис №3442 складений Одеським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Судом встановлено, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що 05.04.2019 р. державним реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» Манютою С.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:46354039 від 08.04.2019 р. 13:45:02 внесено запис про право приватної власності :31069557 за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу , серія та номер :1103/К, виданий 24.09.2000 , видавник Титякова О.Я., ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ;технічний паспорт, серія та номер:б/н, виданий 26.10.2016 р..
Як видно із змісту копії договору, який зареєстровано Одеською товарною біржою, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_2 , купив квартиру. По особі ОСОБА_2 зазначено паспорт № НОМЕР_3 серії КЕ, виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 01.08.1996 р. проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з листом КП «БТІ» Одеської міської ради наданим у відповідь на запит Суворовського ВП від 16.09.2019 р. станом на 31.12.2012 р. квартира АДРЕСА_1 не зареєстрована на праві власності.
11.06.2019 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. було посвідчено договір купівлі-продажу вказаної квартири між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за останнім зареєстровано право приватної власності в той же день, номер запису 31949796.
За змістом договору ОСОБА_2 , рнокпп: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , продав ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .
Під час укладення договору особу ОСОБА_2 встановлено на підставі паспорту серії НОМЕР_5 виданого Суворовським РВ у м.Одесі ГУДМС України в Одеській області. За наявною копією паспорта ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Семеніка Кодимського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 оглянув копію вказаного паспорта та зазначив, інформація про нього, але фото не його.
27.11.2018 р. відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с.Семенівка Кодимського району Одеської області, рнокпп: НОМЕР_4 , отримав ID паспорт громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
Отже, встановлені обставини свідчать про те, що договори купівлі-продажу укладені не ОСОБА_2 , а невідомою особою, з використанням даних відповідача.
Як закріплено в ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Згідно ч.1,2 ст.203 ЦК україни зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За нормами ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно з нормами ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За положеннями статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до вимог ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з нормами ч.1,2 ст.321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.58ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
За нормами ч.2 ст.121 ЖК України службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.
Згідно з ч.1 ст.122 ЖК України на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.
Як судом було встановлено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були власниками квартири, тому ні вони, не від їх імені не могли вчинятися угоди на розпорядження спірною квартирою, яка є службовою і знаходиться на балансі Суворовського ВП, є комунальною власністю, а її розпорядником є Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради за делегованими повноваженнями Одеської міської ради.
Отже, судом встановлено, що відчуження квартири відбулося без волевиявлення власника, тому вказані договори підлягають визнанню недійсними, а рішення та записи про право власності вчинені на підставі таких договорів скасуванню.
Керуючись ст.ст. 12,13,76-81,89, 258-259, 263-265, 268, 273, 354,355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 24.09.2000 р. між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 11.06.2019 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" Манюти Сергія Васильовича індексний номер :46354039 від 08.04.2019 р. 13:45:02.
Скасувати запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який був внесений на підставі рішення індексний номер :46354039 від 08.04.2019 р. 13:45:02.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 24.12.2020 р.
Суддя: