Справа № 496/4195/20
Провадження № 3/496/98/21
11 січня 2021 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від Біляївського ВП ГУ НП в Одеський області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який проживає за адресою: АДРЕСА_1
тимчасово не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
02.10.2020 року о 18:53 год. на автодорозі Одеса - Рені 22 км+150 м. ОСОБА_1 керував автомобілем Honda Civic державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння згідно приладу «Drager», результат 1,09 проміле, від подальшого проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до розпорядження від 02.12.2020 року за №98 було призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, у зв'язку з перебуванням судді Галич О.П. у щорічній відпустці, що може перешкодити розгляду справи у строки передбачені законодавством.
ОСОБА_2 в судовому засіданні свою провину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, та надав заперечення, відповідно до яких він вважає, що поліцейськими Біляївського ВП ГУНП в Одеській області було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння та складання адміністративного протоколу, а саме недотримання процедури проведення огляду, допущено чисельні порушення, а в справі відсутні допустимі та належні докази, які б підтверджували його провину, у зв'язку з чим просить закрити провадження. Разом з тим, ОСОБА_1 пояснив, що співробітники поліції прибули на виклик на місце скоєння ДТП, де він є потерпілим, та запропонували пройти йому огляд на стан сп'яніння. У подальшому, було виявлено, що у співробітників поліції в патрульному автомобілі був відсутній пристрій «Alcotest Drager», у зв'язку з чим, декілька годин, вони їздили та потім вони його знайшли у інших поліцейських, які знаходилися біля с. Маяк.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Назаров О.М. в судовому підтримав пояснення та думку ОСОБА_1 .
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Статтею 62 Конституції України вбачається, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлення адміністративним законом сукупність суб'єктивних та об'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність складу адміністративного правопорушення визнається КУпАП обставинами, що виключають провадження про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 цієї статті, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція №1452/735 від 09.11.2015 року).
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Зокрема, відповідно до ч. 2 цієї статті, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Під час розгляду даної справи судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №096131 від 03.10.2020, складений поліцейським 3-го сектору СРПП Біляївського ВП ст. сержантом Шашкіним В.О., 02.10.2020 року о 18:53 год. на автодорозі Одеса - Рені 22 км+150 м ОСОБА_1 керував автомобілем Honda Civic державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння згідно приладу «Drager», результат 1,09 проміле, але вказаний протокол містить низьку наступних недоліків.
Разом з тим, під час судового засідання судом було оглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що він не містить жодних даних щодо зупинення працівниками поліції автомобіля Honda Civic державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.6 розділу ІІ Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, при огляді на стан сп'яніння на місці зупинки, був вписаний один свідок ОСОБА_3 , що порушує вимоги вищезазначеного пункту Інструкції.
Також відповідно до відеозапису, долученого до матеріалів справи, вказаний свідок ОСОБА_3 на відеозаписі відсутній та в матеріалах справи відсутні його пояснення, як свідка, відповідно до п. 1 Розділу ІІ Наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» та ст. 254 КУпАП, а отже, незрозуміло чи підтверджував він стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до відеозапису, співробітником поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан сп'яніння, відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року.
Таким чином, вказані факти ставлять під сумнів законність проведення огляду, а, враховуючи порушення, допущенні поліцейським 3 сектору СРПП Біляївського ВП ст. сержантом ОСОБА_4 під час складання протоколу - таки докази не можна вважати достатніми і достовірними.
Також відповідно до відеозапису, після проходження на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою «Alcotest Drager», співробітником поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, від якого ОСОБА_1 відмовився.
Однак, відповідно до роздруківки тесту на алкоголь, долучений до матеріалів справи від 03.10.2020 року, вказаний тест було зроблено о 00:32 год, а відповідно до протоколу ОСОБА_1 було зупинено напередодні о 18:53 год., що відповідно до п. 9 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, тобто пройшло вже більше двох годин для медичного огляду є порушенням а тому, суд вважає відмову ОСОБА_1 обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/ 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинності.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
До цього ж, в рішенні від 21.07.2011 року у справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
Крім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Отже, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки такі відомості не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Тим самим, з огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена. Однак, нормами КУпАП не передбачено закриття провадження у зв'язку з недоведеністю винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 251, 266, 283, 284, п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя М.Л. Пасечник