Єдиний унікальний № 500/3978/15-к
Провадження № 1-в/946/4/21
про відмову в задоволенні клопотання
11 січня 2021 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 про перерахунок строку покарання у кримінальному провадженні №12015160150001359 від 03.06.2015 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, із середньою освітою, громадянина України, ромської національності, не одруженого, не працюючого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
засудженого вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 жовтня 2015 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки в карно-виконавчій установчі закритого типу
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про зарахування в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, тобто строк тримання під вартою виходячи з співвідношення один день попереднього ув'язнення к двом дням тримання під вартою з моменту затримання, а саме з 20.12.2016 року до моменту розгляду зазначеного клопотання.
Прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури під час судового розгляду заперечував щодо задоволення заявленого клопотання засудженого, оскільки він відбуває покарання за вищевказаним вироком, а не тримається під вартою, з підстав розгляду кримінального провадження відносно нього, окрім того, зазначає, що вирішення питань про перерахунок строку покарання не належить до компетенції суду, яким ухвалено вирок.
Засуджений ОСОБА_4 під час судового розгляду підтримав своє клопотання в повному обсязі та наполягав на його задоволенні.
Суд заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 затримано 03.06.2015 року.
Відповідно до ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2015 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено певні обов'язки. Зазначена ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припинили свою дію 02 серпня 2015 року.
Таким чином строк попереднього ув'язнення складає з 03 червня 2015 року по 05 червня 2015 року.
Так, вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.10.2015 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки в карно-виконавчій установі закритого типу. З набранням вироком законної сили з метою його виконання ОСОБА_4 затримати та взяти під варту, строк основного покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту. Зарахувати ОСОБА_4 в строк його покарання строк попереднього ув'язнення з 03 червня 2015 року по 05 червня 2015 року.
В подальшому обвинуваченим ОСОБА_4 було подано апеляційну скаргу на зазначений вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21.01.2016 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 жовтня 2015 року, яким ОСОБА_4 засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України залишено без змін.
Таким чином вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 жовтня 2015 року набрав законної сили 21 січня 2016 року.
ОСОБА_4 з метою виконання вищевказаного вироку, згідно протоколу затримання було затримано 29.09.2017 року.
Згідно листа Державної установи «Ізмаїльської установи виконання покарань (№22)» від 09.10.2017 року за №6/1.5-3461 зазначено, що 06.10.2017 року вибув засуджений ОСОБА_4 до Одеської ВК-14.
Згідно положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.
Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
За вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 жовтня 2015 року запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, а засуджений був фактично затриманий 29 вересня 2017 року та поміщений до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», тому відсутні підстави для застосування до нього положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII.
Отже, заявник був затриманий і поміщений до СІЗО вже після набрання законної сили вироку відносно нього та попередньо не утримувався під вартою, тобто з метою виконання вироку його затримано та взято під варту, на теперішній час останній перебуває в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», у зв'язку з тим, що в провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває інше кримінальне провадження, розгляд якого наразі триває, тому не може бути в даному випадку застосовано положення ч.5 ст. 72 КК України.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, ч. 5 ст. 72 КК України, суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про перерахунок строку ув'язнення, за його безпідставністю.
На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом 7 діб з моменту проголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1