Справа № 1-кп/593/14/2020
"31" грудня 2020 р.
Колегія суддів Бережанського районного суду Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
потерпілого ОСОБА_12
його представника ОСОБА_13
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Бережани Тернопільської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017210000000169 від 31 травня 2017 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України, -
У провадженні Бережанського районного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.
У підготовчому судовому засіданні по розгляду вище вказаного кримінального провадження захисниками ОСОБА_10 та ОСОБА_9 подано письмове клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 282 КПК України.
Під час судового засідання адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_9 згадане клопотання підтримали, просять задовольнити. Захисник ОСОБА_10 в обґрунтування клопотання загалом послався на те, що після повідомлення про підозру їх підзахисним ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , строк досудового розслідування завершився і у спосіб, передбачений законом не продовжувався, а тому обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складено поза межами такого процесуального строку. Також адвокат наголосив на тому, що обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не ставиться у вину вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи. Також послався на те, що ухвалою колегії суддів від 19 грудня 2018 року скасовано як незаконну постанову першого заступника прокурора Тернопільської області ОСОБА_14 по від 5 вересня 2017 року про продовження строку досудового розслідування до 4-х місяців у цьому кримінальному провадженні. Таким чином судом встановлено, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 26 серпня 2017 року, а тому обвинувальний акт складено й направлено до суду поза межами строків досудового розслідування. Як вважає адвокат ОСОБА_10 , у цьому кримінальному провадженні підлягають застосуванню положення п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, хоча вони й набули чинності після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом цього судового розгляду. На думку захисника, в силу положень ч.1 ст. 5 та ч.3 ст. 9 КПК України, процесуальні дії
проводяться, а процесуальні рішення приймаються згідно з положеннями цього Кодексу, які є чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення; окрім цього, закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу; а при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_7 клопотання захисників підтримали.
Адвокат ОСОБА_11 як захисник обвинуваченого ОСОБА_6 та її підзахисний підтримали клопотання захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
Потерпілий та його представник щодо задоволення скарги покладаються на думку суду.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання сторони захисту вважає таким, що не підлягає до задоволення; подав письмове заперечення, в обґрунтування якого зазначив, що можливість закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України поширюється лише на кримінальні правопорушення, внесені до ЄРДР після 16 березня 2018 року, натомість щодо обвинувачених у цьому кримінальному провадженні такі відомості внесені 31 травня 2017 року; як аргумент також вказав на ту обставину, що обвинуваченим інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, а саме - нападу з метою заволодіння чужим майно, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я людини, вчиненого групою осіб, спрямованого на заволодіння майном у великих розмірах. А тому, просить у задоволенні клопотання сторони захисту відмовити, а кримінальне провадження призначити до судового розгляду. Посилання сторони захисту про складення й затвердження обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні після закінчення строків досудового розслідування - не заперечив.
Розглянувши клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, заслухавши позицію сторони обвинувачення щодо необґрунтованості такого клопотання й можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, з'ясувавши з цього приводу думку потерпілого, його представника та решти учасників кримінального процесу, дослідивши в межах розгляду заявленого клопотання матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного.
Щодо строку досудового розслідування суд зазначає таке:
У відповідності до ч.2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного положеннями цього кодексу.
Згідно ч.1 ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Системний аналіз положень п.15 ч.1 ст.3, ст. 28, п.13 ч.2 ст. 36, ст. 110,116, 283, 288, 291 КПК України вказує на те, що слідчий і прокурор мають право вчиняти будь-які процесуальні дії та приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні, у тому числі й передбачені ст. 295 КПК України (продовження строку досудового розслідування), лише в межах і під час досудового розслідування, строки якого визначені положеннями ст. 219 КПК України.
Кримінальне провадження за інкримінованим обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст. 187 КК України, зареєстроване 31 травня 2017 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №-12017210000000169.
Ухвалою колегії суддів Бережанського районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2018 року прийнятою у цьому кримінальному провадженні під час підготовчого засідання, встановлено, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні підлягало завершенню до 27 серпня 2017 року (включно). Відтак, всі процесуальні рішення у даному кримінальному провадженні, зокрема й продовження строку досудового розслідування, могли бути вчинені лише до 27 серпня 2017 року (включно), тобто до закінчення такого процесуального строку.
Про існування періодів досудового розслідування, які б в силу положень ч.3 ст.219 КПК України вважалися б строками, які не включаються у строки досудового розслідування (період впродовж якого досудове розслідування було б зупинено або час ознайомлення учасників справи з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України), сторона обвинувачення суду не повідомила і відповідних підтверджуючих документів з цього приводу суду не подала.
Більш того, як було визнано у суді учасниками процесу, зокрема й прокурором, після оголошення про завершення досудового розслідування 22 серпня 2017 р., органом досудового розслідування вчинявся ряд процесуальних дій, які безумовно могли бути вчинені лише під час досудового розслідування, а відтак такий період включається у строк досудового слідства.
При цьому суд констатував, що стороною обвинувачення не було надано підтвердження існування будь-якого процесуального рішення у даному кримінальному провадженні про зупинення досудового слідства у даному кримінальному провадженні. 22 серпня 2017 року слідчим ОСОБА_15 було прийнято рішення про закінчення досудового розслідування і відкриття матеріалів провадження на підставі ст.290 КПК України, однак суду не було надано жодного процесуального документу, у якому було б відображено факт ознайомлення учасників провадженні із матеріалами даного кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України в період з 22 серпня по 11 вересня 2017 року і сторона захисту такий факт категорично заперечила, повідомивши, що такі вимоги з ними були виконані лише у грудні 2017 року. Вказана обставина прокурором у судовому засіданні була визнана і не заперечена. А тому, суд констатував, що процесуальні строки досудового розслідування у даному провадженні закінчилися 27 серпня 2017 року (включно). Поряд з цим, 11 вересня 2017 року слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_15 було складено клопотання про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, адресоване першому заступнику прокурора Тернопільської області раднику юстиції ОСОБА_14 і подане йому 15 вересня 2017 року. За наслідками розгляду такого клопотання, прокурором 15.09.2017 р. прийнято рішення - оскаржувану постанову про продовження строку досудового розслідування до чотирьох місяців.
Зважаючи на те, що вказане рішення прокурором було прийняте після 27 серпня 2017 року, згаданою вище ухвалою суд визнав незаконними дії першого заступника прокурора Тернопільської області ОСОБА_14 по прийняттю постанови від 15 вересня 2017 року про продовження строку досудового розслідування до 4-ох місяців у цьому кримінальному провадженні, й скасував таку постанову, як незаконну.
Отже, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 27 серпня 2017 року (включно) у визначеному законом порядку продовженим не був.
Поряд з цим, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складено слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_16 09 грудня 2017 року та затверджено начальником відділу процесуального
керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органам поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області радником юстиції ОСОБА_17 09 грудня 2017 року.
Судом отримано вказаний обвинувальний акт 12 грудня 2017 року.
Щодо клопотання прокурора про призначення цього кримінального провадження до судового розгляду суд зазначає таке.
Відповідно до статей 5, 110, 115, частини першої статті 291 та частини другої статті 283 КПК України, прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні у межах строку досудового розслідування. Процесуальне рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого… - це оформлений відповідно до вимог КПК правовий акт, який містить відповіді на правові питання, що виникають у ході кримінального провадження. Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Положеннями ч.2 ст. 113 КПК України визначено, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Отже, однією із вимог відповідності вимогам КПК процесуального рішення органів досудового розслідування є його прийняття в межах строку досудового розслідування.
Як зазначено вище, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складено слідчим 09 грудня 2017 року й цієї ж дати затверджено прокурором, натомість, як встановлено судом, строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчилися 27 серпня 2017 року і у визначеному законом порядку не продовжувалися.
Отже, процесуальне рішення у цьому кримінальному провадженні у виді обвинувального акту, прийняте поза межами строку досудового розслідування, що не відповідає вимогам цього Кодексу, а тому відповідно має наслідком неможливість здійснення на його підставі подальшого судового провадження.
Щодо клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, суд зазначає таке.
Згідно положень ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначаються лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Конституція України має найвищу юридичну силу і її норми є нормами прямої дії. Конституція України встановлює концептуальні положення кримінального провадження, закріплює його засади, окреслює пріоритетні групи суспільних відносин, що підлягають захисту та охороні з боку держави.
У свою чергу, кримінальний процесуальний кодекс України - систематизоване зведення кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судове провадження. У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження (визначені ч.1 ст. 7 КПК ( ч.6 ст. 9 КПК). При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить КПК.
Частиною 1 статті 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права ( п.1 ч.1 ст. 7 КПК України).
Положеннями статті 8 КПК України (верховенство права) визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно з ст. 22 Конституції України закріплені у ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними.
У даному випадку, верховенство права означає, що суд не повинен застосовувати положення правового акта, у тому числі закону, якщо його застосування суперечить конституційним принципам права або порушує права та свободи людини і громадянина. Суд також не повинен допускати тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало ці права і свободи.
Положеннями частин 1, 3, та 6 статті 9 КПК України, визначено, що під час кримінального провадження суд, зокрема,… зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу… - Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу… У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм, оскільки КПК є законодавчим актом, спеціально призначеним для врегулювання порядку кримінального провадження, виходячи із ієрархічності нормативно-правових актів, які регулюють кримінальне провадження, саме КПК має пріоритет відносно інших законів і інших нормативно правових актів.
Загальними положеннями закінчення досудового розслідування, викладеними у ч.1 ст. 282 КПК України визначено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Відповідно до підпункту 19 пункту 7 § 1 Розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року №-2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», внесено зміни до законів України, а саме, у Кримінальному процесуальному кодексі України частину 1 статті 284 доповнено пунктом 10 такого змісту : «10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи». Відповідно до пункту 4 § 2 Прикінцеві положення Розділу 4 цього закону, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Відповідно до пункту 1 Розділу 6 Прикінцеві положення, цей закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто з 15 грудня 2017 року.
Отже, зважаючи на вказані положення закону, пункт 10 частини першої статті 284 КПК України набув чинності 15 березня 2018 року.
Згідно частини 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктом 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Статтею 58 Конституції України визначено що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали чи мали місце, що визначено частиною першою ст. 58 Конституції України.
Відповідно до положень вказаної статті Конституції України допускається зворотна дія закону в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Формою ж реалізації частини першої статті 58 Конституції України в КПК є положення частини першої статті 5 цього Кодексу, які регулюють дію норм кримінального процесуального закону у часі та згідно з якими процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення.
Прямої заборони застосування норм кримінального процесуального закону за правилами зворотної дії в часі, коли вони є більш сприятливими для учасників кримінального провадження, чинним законодавством України, зокрема тим, що має пріоритет застосування у даному випадку (Конституція України, кримінальний процесуальний Кодекс України) не встановлено.
Виходячи із системного аналізу згаданих вище правових норм викладених джерелах кримінального процесуального права України та враховуючи фактичні обставини цього кримінального провадження, керуючись насамперед прямими нормами Конституції України та принципами ( засадами) верховенства права та законності, суд констатує :
-чинним кримінальним процесуальним законодавством не визначено порядку процесуального вирішення питання можливості розгляду судом обвинувального акту, складеного поза межами строку досудового розслідування (тобто після закінчення такого процесуального строку) стосовно кримінальних правопорушень, відомості про вчинення яких внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року і суд вважає це прогалиною у правовому регулюванні виниклих у даному випадку кримінальних процесуальних правовідносин, яка повинна бути подоланою, оскільки це несправедливо обмежує права та свободи обвинувачених у цьому кримінальному провадженні;
-на час розгляду судом згаданого клопотання сторони захисту про закриття цього кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідуванням, є чинними норми п.10 ч.1 ст. 284 КПК України і таке процесуальне рішення уповноважений приймати винятково суд;
-чинні на даний час положення пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України визначають процесуальний порядок прийняття рішення у випадку надходження до суду обвинувального акту, складеного поза межами строку досудового розслідування (тобто після закінчення такого процесуального строку) стосовно кримінальних правопорушень, відомості про вчинення яких внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року
- застосування у даному кримінальному провадженні з врахуванням фактичних обставин справи положень пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України є більш сприятливими для обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, оскільки передбачає собою закриття кримінального провадження, що має наслідком припинення вжитих стосовно обвинувачених заходів забезпечення кримінального провадження;
-прямої заборони застосування норм кримінального процесуального закону за правилами зворотної дії в часі, коли вони є більш сприятливими для учасників кримінального провадження, чинним законодавством України не встановлено;
-обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким або особливо тяжким злочином проти життя, та здоров'я особи.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись прямими нормами Конституції України та застосовуючи загальні засади та принципи верховенства права й законності, визначені ч.1 ст. 7 КПК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання сторони захисту щодо закриття провадження у цьому кримінальному провадженні на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, як єдиного можливого процесуального рішення у цьому кримінальному провадженні, з врахуванням встановлених по справі обставин.
З огляду на вищевказане, керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 1,3,5,7,8,9, п.10 ч.1 ст. 284, п.2 ч.3 ст. 314 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових за №12017210000000169 від 31 травня 2017 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України, закрити на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, задовольнивши клопотання про закриття кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_3
Суддя ОСОБА_2