Справа № 159/2873/17
Провадження № 4-с/159/1/21
11 січня 2021 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бойчук П.Ю., вивчивши скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, яка обґрунтована тим, що 20 березня 2018 року рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області було задоволено його позовну заяву та зобов'язано ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у його вихованні, а також визначено спосіб участі у спілкуванні з сином.
По даному рішенні суду заявником було отримано відповідний виконавчий лист, з яким він09.01.2019 року звернувся з заявою до Ковельського МР ВДВС ГТУЮ про відкриття виконавчого провадження по даній справі.
19.02.2019 державним виконавцем Ковельського МР ВДВС ГТУЮ було винесено постанову про закриття виконавчого провадження на підставі ч. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
10.01.2020 року заявник звернувся до Ковельського міськрайонного ВДВС з заявою про відновлення виконавчого провадження в порядку ч. 6 ст. 64-1 ЗУ "Про виконавче провадження" у зв'язку з наявністю перешкод з боку боржника ОСОБА_2 щодо спілкування заявника з сином.
Листом від 17.01.2020 року заявнику було відмовлено у відновленні виконавчого провадження.
Вважає таку відмову неправомірною та оскаржує її до суду.
Звертаючись до суду з даною скаргою, заявник вказує, що у визначений законом десятиденний строк він не мав можливості звернутись до суду, оскільки на території України було встановлено карантин. Крім цього, заявник є інвалідом з дитинства і у 2020 року дуже хворів, наслідком чого стало отримання першої групи інвалідності. Як встановлено в довідці МСЕК, заявник потребує постійної сторонньої допомоги. Реалізувати своє право на захист він не міг у зв'язку з фізичними задами, адже ногами він не ходить. Тому фізіологічний стан заявника (інвалідність), пряма залежність від інших осіб та введення карантину є причиною неможливості в 10-ти денний строк звернутись до суду.
В зв'язку з наведеним, заявник просить суд: поновити строк на подання скарги; визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Хорунжої Н.С. щодо невідновлення виконавчого провадження № 58030392; зобов'язати Ковельський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вчинити дії з відновлення виконавчого провадження № 58030392.
Зазначена скарга підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Аналогічні норми містять і положення ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається зі змісту скарги, предметом даної скарги є письмова відмова державного виконавця від 17.01.2020 року про відновлення виконавчого провадження. Точної дати отримання зазначеної відмови заявником не вказано.
Таким чином, починаючи, як мінімум, з 27.01.2020 року (десятиденний строк для отримання відмови заявником) заявнику вже було відомо про порушення його прав.
Виходячи з наведеного, десятиденний строк, встановлений нормами ст. 449 ЦПК України та ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", для звернення до суду з даною скаргою минув 06 лютого 2020 року.
ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою лише 06.01.2021 року, тобто поза межами встановленого законом строку.
При цьому, заявник обґрунтовує поважність причин пропуску цього строку та клопоче про його поновлення.
Однак, наведені заявником причини пропуску такого строку не можуть бути визнані поважними, виходячи з таких міркувань.
Твердження заявника про встановлені карантинні обмеження не можуть слугувати належними та допустимими доказами пропуску строку звернення до суду, оскільки в період з 22.05.2020 року по час звернення до суду з даною скаргою на території України був встановлений лише адаптивний карантин, який не позбавляв заявника можливості звернутись до суду з такою скаргою.
Крім цього, згідно довідки до акта огляду МСЕК від 14.08.2020 року, інвалідність заявнику встановлено лише з 30.06.2020 року.
З доданих до скарги медичних документів заявника вбачається, що він лише тричі був оглянутий профільним лікарем (11.01.2020, 16.05.20, 16.06.20), однак на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні в період з 06.02.2020 року по 06.01.2021 року не перебував.
Зазначені обставини свідчать про те, що заявник не був позбавлений можливості звернутись з даною скаргою до суду значно раніше, а не за спливом майже одного року після оскаржуваної відмови державного виконавця.
Таким чином, наведені заявником доводи щодо причин пропуску строку на звернення з даною скаргою до суду є надуманими та спрямованими на безпідставне поновлення пропущеного строку.
З огляду на викладене, слід констатувати, що заявник пропустив визначений нормами ст. 449 ЦПК України строк для звернення до суду з даною скаргою без поважних на те причин, а вагомих підстав для поновлення цього строку заявником не наведено та судом не вбачається.
Згідно вимог ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на вказані норми та встановлені обставини в сукупності, дану скаргу слід залишити без розгляду на підставі ст. 126 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 120-127, 260, 353, 447-449 ЦПК України, суддя -
Скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Ковельського міськрайонного суду П. Ю. Бойчук