11 січня 2021 року
м. Київ
справа №440/5217/19
адміністративне провадження №К/9901/35511/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Блажівської Н. Є., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №440/5217/19 за позовом Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 21 квітня 2020 року, повний текст постанови складено 27 квітня 2020 року, а касаційну скаргу направлено 17 грудня 2020 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою у справі №440/5217/19, утім ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2020 року вперше подану касаційну скаргу повернуто з посиланням на ненаведення обґрунтувань порушення норм права.
Наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі відповідачем подано в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2020 року її було повернуто.
Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/13755/20) ухвалу Верховного Суду від 31 липня 2020 року про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 06 серпня 2020 року.
Відповідач вдруге звернувся з касаційною скаргою у справі №440/5217/19, утім ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року вдруге подану касаційну скаргу повернуто відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки касаційна скарга не містила обов'язкових підстав касаційного оскарження.
Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/21857/20) ухвалу Верховного Суду від 17 вересня 2020 року про повернення вдруге поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 05 жовтня 2020 року, проте втретє касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 17 грудня 2020 року, тобто більше ніж через два місяці після повернення вдруге поданої касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.
Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання наведених підстав пропуску строку касаційного оскарження поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 330-332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №440/5217/19 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді Н. Є. Блажівська
О. О. Шишов