11 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/7508/15
адміністративне провадження № К/9901/36091/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Черкаської області про скасування наказу, поновлення на роботі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Черкаської області, в якому просив:
визнати протиправним і скасувати наказ Генерального прокурора України № 213к від 23 березня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Черкаської області;
поновити позивача на посаді заступника прокурора Черкаської області;
стягнути з прокуратури Черкаської області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 березня 2015 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора України № 213к від 23 березня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Черкаської області, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Черкаської області.
Присуджено до стягнення з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 березня 2015 року по 25 серпня 2020 року в розмірі 572 474,28 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції змінено, викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення наступним чином:
«Стягнути з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 березня 2015 року по 25 серпня 2020 року в розмірі 1 244 525,83 грн».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року залишено без змін.
24 грудня 2020 року Черкаська обласна прокуратура надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року. Заявник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Предметом спору є правомірність наказу про звільнення позивача з посади керівника місцевої прокуратури.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки суди, вирішуючи спір, застосували норму права, а саме статтю 235 Кодексу законів про працю України, без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 травня 2020 року в справі № 800/235/17.
Перевіряючи доводи заявника щодо неврахування зазначеного висновку та аналізуючи зміст зазначеної постанови суду касаційної інстанції, Верховним Судом встановлено, що Велика Палата Верховного Суду у зазначеній вище постанові не надавала правового висновку щодо застосування статті 235 Кодексу законів про працю України, а інші аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з'ясування обставин справи судами, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Заявник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Черкаської обласної прокуратури.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, як відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, заявником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Черкаської області про скасування наказу, поновлення на роботі повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур